Сезон знижок розпочато! Як відображати знижки в обліку?

Матеріал видання

Інтерактивна бухгалтерія

Наближаються Новорічні свята, а значить — найвищий сезон продажів у році, і, звісно, період святкових знижок та розпродажів. У цьому матеріалі ми розповідаємо, як правильно відображати реалізацію товарів зі знижками в обліку, та ілюструємо конкретними прикладами заповнення. 

Відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР (далі — Закон про рекламу), знижка — це тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам) (ч. 5 ст. 1 Закону про рекламу).

Знижки можуть надаватись як юрособам, так і фізособам. Зауважимо: у разі надання знижок останнім діє Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ(далі — Закон про захист прав споживачів). Згідно із ч. 4 ст. 15 цього Закону, поняття «знижка»чи «зменшена ціна» або будь-які інші, аналогічні за значенням, дозволяється вживати лише у випадку дотримання таких умов:

1) їх застосовують до продукції, яку підприємство безпосередньо реалізує;

2) такого роду знижка чи зменшення ціни застосовується протягом визначеного й обмеженого періоду часу;

3) ціна продукції є нижчою за її звичайну ціну.

Водночас іще однією умовою надання знижок є їх публічне оголошення. Тобто до споживачів має бути доведена інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку застосування знижок або зменшення ціни, а також цієї ж продукції, установлену після початку їх застосування (ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів). На практиці така інформація зазвичай вказується на ціннику товару.

Документальне оформлення знижок

Надання знижок підприємством має супроводжуватися документами, що чітко визначають порядок надання знижок, закріплюють відповідальних осіб. Окрім того, саме відповідні документи можуть підтвердити господарську спрямованість такої операції, обґрунтувати рівень цін і механізм їх визначення.

Які ж документи потрібно складати? Жодних типових форм для такого випадку не затверджено. Тобто це може бути будь-який документ, який визначатиме саме порядок надання знижок: або наказ про проведення рекламної акції, або положення про знижки чи інший документ.

У разі якщо на підприємстві затверджується наказ, він обов’язково повинен містити такі відомості: мета проведення заходу, асортимент товарів, на які надається знижка, розмір знижок, умови їх надання. Окрім цього, у наказі рекомендуємо прописати порядок інформування покупців про знижки на товари, а також визначити відповідальних осіб за проведення такого заходу.

Повертаючись до визначення знижки, звернімо увагу, що таке зменшення ціни є тимчасовим, що призводить до обов’язкового зазначення в документах строку дії знижок на товари.

Замінити наказ або ж слугувати його продовженням може й Положення про знижки, затверджене керівником підприємства. У Положенні також слід чітко прописати механізм надання знижок, обґрунтувати їх розмір, визначити строк дії. Тобто такий документ має стати міцним підґрунтям для порядку надання знижок на підприємстві.

Іще один документ, який стане в пригоді під час надання знижок, є Звіт відповідальної особи. Він складається в довільній формі та підтверджує, що операція була здійснена з дотриманням затвердженого порядку. Детальніше про документи, які підтверджують здійснення рекламних і маркетингових заходів, та про їх складання читайте в матеріалі «Рекламні та маркетингові заходи: без яких документів не обійтися».

Коли всі документи оформлені і надання знижок сприяло досягненню поставленої мети, бухгалтеру лишається правильно відобразити таку операцію в обліку.

Облік знижок залежить від моменту їх надання, тобто — чи знижки надаються безпосередньо під час продажу товарів, чи вже після. Розгляньмо кожен випадок окремо.

Знижки, надані ПІД ЧАС продажу товарів (допродажні знижки)

Бухгалтерський облік

На рахунках бухобліку такі знижки не відображають. Це пов’язано з тим, що за своєю суттю згадані знижки передбачають зменшення ціни (вартості) товару. І таке зменшення здійснюється зазвичай до моменту продажу чи безпосередньо під час продажу. Тобто реалізація товару вже відбуваються за зниженою ціною.

У цьому випадку бухоблікові рахунки лише відображатимуть фактичну виручку від продажу товару, на який установлені знижки: Кт 701 «Дохід від реалізації готової продукції» або Кт 702 «Дохід від реалізації товарів». Тобто розмір доходу буде вже з урахуванням наданих знижок.

Багатьох бухгалтерів цікавить запитання: а чи потрібно обов’язково уцінювати товар, який реалізують зі знижкою? Відповідь така: сам факт надання знижки на товар не є підставою для проведення його уцінки. Проте зазначимо: у бухобліку на дату балансу запаси відображають за найменшою з двох оцінок — первісною вартістю або чистою вартістю реалізації (п. 24 П(С)БО 9 «Запаси»). Запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилася чи вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9). За таких обставин може бути доцільною уцінка. Детальніше про уцінку товарів читайте в матеріалі «Уцінка товару: облік та оподаткування».

Податковий облік

Податок на прибуток. З 2015 року податок на прибуток залежить від бухобліку. Так, розрахунок об’єкта обкладення податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями р. III ПКУ. Різниці можуть не застосовувати ті платники, у яких бухдохід за останній рік не перевищує 20 млн грн (окрім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ).

У ПКУ не передбачено жодних податкових різниць, пов’язаних із продажем товарів зі знижками в рекламних цілях, а тому все зводиться лише до відображення такої операції в бухобліку.

ПДВ. У питанні визначення бази обкладення для ПДВ треба орієнтуватися на договірну вартість, але не нижчу за мінімальну базу. Про це безпосередньо вказано в п. 188.1 ПКУ: база оподаткування всіх операцій із постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (з урахуванням загальнодержавних податків і зборів). Тим часом база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг (п. 188.1 ПКУ).

Отже, податкові зобов’язання слід нараховувати виходячи з договірної вартості товарів, тобто вартості вже за мінусом знижки. Але якщо вартість товару зі знижкою буде меншою за ціну придбання такого товару, то доведеться донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Детальніше про це читайте в матеріалі «Під час визначення бази обкладення ПДВ ціну придбання потрібно брати із ПДВ чи без».

Тому якщо під час реалізації товару за знижкою його договірна вартість буде нижче ціни його придбання (для самостійно виготовленого товару — нижчою за звичайну ціну), податкові зобов’язання з ПДВ визначатимуться із ціни придбання такого товару (якщо товар попередньо придбаний) чи звичайних цін (якщо товар самостійно виготовлений). У такому випадку продавець — платник ПДВ складатиме дві податкові накладні:

• першу — на фактичну ціну постачання товарів/послуг;
• другу — на перевищення ціни придбання (для самостійно виготовлених товарів — звичайної ціни) над фактичною ціною товарів (зазначається тип причини «15») (п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307).

Друга податкова накладна покупцеві не видається. Водночас у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (п. 15 Порядку № 1307).

Щодо податкового кредиту з ПДВ, який був відображений під час придбання (виробництва) товарів, — навіть якщо через надання знижки товари продаються нижче за ціну їх придбання, це жодним чином не позбавляє операцію госпдіяльного статусу. Тож якщо вони використовуються в госпдіяльності в обкладених ПДВ операціях, податковий кредит не перекривається «технічними» податковими зобов’язаннями за п. 189.5 ПКУ.

Наразі про облік таких знижок — на прикладі 1.

Розгляньмо порядок бухгалтерського та податкового обліку в таблиці 1.

Таблиця 1

Облік знижок, наданих під час продажу товарів

Знижки, надані ПІСЛЯ продажу товарів (післяпродажні знижки)

Така ситуація є цікавішою, адже товар спершу реалізується за визначеною (договірною) ціною, а знижка надається вже після реалізації, як правило, у разі дотримання певних умов. Тобто частину доходу потрібно вирахувати, та й нарахований ПДВ слід буде відкоригувати. Далі — докладніше.

Бухгалтерський облік

Післяреалізаційні знижки відображаються проводкою:

• Дт 704 «Вирахування з доходу»
• Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

Окрім того, потрібно відсторнувати нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із суми знижки (Дт 704 «Вирахування з доходу» Кт 6412 «Розрахунки за податками» методом «сторно»).

Податковий облік

Податок на прибуток. З 01.01.2015 податок на прибуток обчислюється виходячи з бухгалтерського фінрезультату до оподаткування (згідно з П(С)БО чи МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені р. III ПКУ.

Різниці, які коригуватимуть фінрезультат, — це амортизаційні різниці, різниці, що виникають під час формування резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (пп. 134.1.1 ПКУ). Такі різниці коригуватимуть бухгалтерський фінрезультат як у бік зменшення, так і в бік збільшення бази.

Водночас абз. 8 пп. 134.1.1 ПКУ дозволяє не коригувати фінрезультат до оподаткування підприємствам, які мають річний бухгалтерський дохід менш ніж 20 млн грн.

З огляду на викладене вище зауважимо: наразі ПКУ не передбачає коригувань фінрезультату до оподаткування у разі надання післяпродажної знижки на товар. Тобто як така операція відобразиться в бухобліку, так вона і впливатиме на обкладення податком на прибуток.

ПДВ. Тут варто керуватися п. 192.1 ПКУ. Надання знижки після реалізації товарів (нарахування податкових зобов’язань) призвело до зміни суми компенсації їх вартості. У такому разі необхідно відкоригувати податкові зобов’язання з ПДВ у продавця та податковий кредит — у покупця.

Оскільки внаслідок такого перерахунку відбулося зменшення суми компенсації (адже сума наданої знижки зменшила договірну вартість товару), продавець повинен, відповідно, зменшити суму своїх податкових зобов’язань за результатами того періоду, у якому був проведений такий перерахунок (пп. 192.1.1 ПКУ).

Водночас продавець має виписати Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — Розрахунок коригування). У Розрахунку коригування безпосередньо фіксується сума знижки на одиницю товару без урахування ПДВ.

Про правила заповнення Розрахунку коригування див. у матеріалі «Розрахунок коригування на зміну ціни: порядок і зразок заповнення» (з 01.12.2018 форма розрахунку коригування буде новою).

Розрахунок коригування виписується на дату надання знижки, а саме — на дату повернення покупцеві коштів (суми знижки) на банківський рахунок або дату зарахування такої суми в рахунок інших зобов’язань. Своєю чергою, якщо відбувається зарахування, то разом із Розрахунком коригування потрібно буде скласти податкову накладну, адже, з економічної точки зору, сума коштів, вивільнених у зв’язку з наданням знижки, автоматично стає авансом у рахунок майбутніх постачань.

Ураховуючи викладене вище, важливо взяти до уваги ще один нюанс. Виникає питання стосовно можливості проведення коригування податкових зобов’язань продавцем у разі надання знижки неплатнику ПДВ. Така ситуація підпадає під дію п. 192.2 ПКУ.

У системі «ЗІР» (категорія 101.15) контролери надають таку відповідь:

«Якщо після постачання товарів/послуг неплатнику ПДВ здійснюється зменшення суми компенсації їх вартості, розрахунок коригування може бути складений лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.

Якщо відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку — постачальника, то постачальник складає розрахунок коригування та збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок».

Докладніше див. у матеріалі «Зміна договірної ціни товарів (послуг): що в ПДВшному обліку».

Розгляньмо порядок обліку післяреалізаційних знижок на прикладі 2.

Бухгалтерський та податковий облік такої післяреалізаційної знижки наведімо в таблиці 2.

Таблиця 2

Облік післяреалізаційних знижок

Як бачите, відображення в обліку знижок не таке вже й складне. Бажаємо вам, щоб такий маркетинговий хід приносив лише гарні результати, а облік знижок здійснювався на одному диханні.