Застосовуємо РРО по-новому

За матеріалами видання

Інтерактивна бухгалтерія

З 1 жовтня 2018 року порядок застосування РРО зазнав певних змін, про які йшлося у статті «Застосовуємо КОРО по-новому». Ще частина змін була відтермінована до початку дії порядків ведення двох реєстрів: екземплярів РРО та центрів сервісного обслуговування РРО. Такі порядки вже почали діяти, тож і оновлений порядок реєстрації та застосування РРО запрацює в повному обсязі

Що змінює Наказ № 64

Наказом Мінфіну від 20.09.2018 р. № 773 (далі — Наказ № 773) було змінено низку нормативних документів щодо реєстрації та застосування РРО.

Основні зміни почали діяти з 1 жовтня 2018 року, а решта змін — мали запрацювати після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі — ЦСО РРО). Такий нормативно-правовий акт уже є — наказ Мінфіну від 13.02.2019 р. № 64 (далі — Наказ № 64), і він почав діяти з 19 квітня 2019 року.

Отже, запрацювали ще й такі норми Наказу № 773:

• спрощення реєстрації/ перереєстрації/ скасування реєстрації РРО — на підставі однієї заяви (без додатків), поданої в паперовій або електронній формі;
• надання права підпису реєстраційних документів представникові суб’єкта господарювання;
• запровадження електронного документообігу між суб’єктами господарювання, центрами сервісного обслуговування й органами ДФС;
• оновлення форм реєстраційних документів (заява про реєстрацію РРО, заява про реєстрацію РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, реєстраційне посвідчення, довідка про резервування фіскального номера РРО, довідка про резервування фіскального номера РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, заява про скасування реєстрації РРО, заява про скасування реєстрації РРО операцій із купівлі-продажу іноземної валюти, рішення про скасування реєстрації РРО, рішення про скасування РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, довідка про скасування реєстрації РРО, довідка про скасування РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, заява про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки, заява про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти, заява про скасування реєстрації КОРО);
• оновлення форм книг обліку (КОРО на РРО, КОРО на господарську одиницю, розрахункова книжка, журнал використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти).

Своєю чергою, усі зміни повноцінно запрацюють тоді, коли буде наповнено реєстр екземплярів РРО та реєстр ЦСО РРО.

Онлайн-звітність Liga:REPORT — сучасний комплексний сервіс для професіоналів, які цінують свій час!

ДЕТАЛІ

Реєстр екземплярів РРО та реєстр ЦСО РРО

Відповідно до Наказу № 64 ДФС створює Реєстр екземплярів РРО та реєстр ЦСО РРО, які міститимуть усю необхідну інформацію про РРО.

Реєстр екземплярів РРО та реєстр ЦСО РРО створюють із метою обміну електронними документами між виробником РРО, ЦСО, суб’єктом господарювання та ДФС засобами інформаційної системи фіскальної служби.

Отже, Наказом № 64 затверджено:

• Порядок ведення реєстру екземплярів РРО;
• Порядок ведення реєстру ЦСО РРО.

Водночас нормами Наказу № 64 установлено, що:

1) не пізніше двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, ДФС має сформувати реєстр екземплярів РРО та включити до нього всі екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи суб’єктів господарювання із місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набрання чинності Наказом № 64, із присвоєнням їм реєстраційних номерів;

2) протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, виробники (постачальники) подають заяви про включення до реєстру РРО всіх екземплярів РРО, постачання яких було здійснене до набрання чинності наказом, строк служби яких не сплив та які не включені до реєстру РРО;

3) якщо на момент отримання заяви про включення моделі (модифікації) РРО до реєстру РРО такий РРО вже включений до реєстру РРО, заява виробника (постачальника) вважається заявою про внесення змін до реєстру РРО;

4) протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до реєстру РРО на дату подання такої заяви, суб’єкт господарювання — користувач РРО додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання реєстратора у власність, іншого документа, що підтверджує право власності чи користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів орган ДФС включає РРО до реєстру РРО;

5) включення екземплярів РРО до реєстру РРО, які були зняті з реєстрації в органах ДФС (шляхом скасування реєстрації) до набрання чинності Наказом № 64, які не включені до реєстру РРО та щодо яких не сплив строк служби, може бути здійснене органом ДФС у загальному порядку, у т.ч. на підставі заяви виробника (постачальника) або звернення суб’єкта господарювання — користувача РРО та долучених до неї копій документів, що підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності чи користування РРО, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

6) первинне наповнення реєстру ЦСО РРО інформацією про ЦСО РРО здійснюється на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64 відповідно до вимог Порядку ведення реєстру ЦСО РРО.

Отже, після наповнення реєстру РРО всі власники РРО зможуть реєструвати/ перереєстровувати/ скасовувати реєстрацію РРО лише на підставі однієї заяви за спрощеною формою без додатків, яка може бути подана в паперовій або електронній формі. У процесі наповнення реєстру РРО можливість подавати заяву за спрощеною формою без додатків залежатиме від того, чи включений РРО до реєстру РРО на дату подання такої заяви.

Реєстрація РРО

Повторімося, змінами спрощено порядок реєстрації РРО, тобто зареєструвати РРО можна на підставі однієї заяви (без додатків), і таку заяву можна буде подати в електронному вигляді.

До початку дії Наказу № 64 для реєстрації РРО, крім заяви, треба було подати ще чотири документи:

1) копію документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

2) копію документа на право власності або іншого документа, що надає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;

3) копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);

4) копію договору суб’єкта господарювання із ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Відповідно до Наказу № 64, протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання ним чинності, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до реєстру РРО на дату подання такої заяви, суб’єкт господарювання — користувач РРО має долучити до заяви два документи:

1) копію документа, який підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування;

2) копію паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема).

Наказом № 773 було внесено зміни до п.п. 4–7, п.п. 10–20 гл. 2 р. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі — Порядок реєстрації РРО), та до п.п. 4–7, п.п. 10–20 гл. 2 р. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (далі — Порядок реєстрації РРО для купівлі-продажу валюти. Ці зміни почали діяти одночасно з Наказом № 64.

Таким чином, реєстрація РРО здійснюватиметься за таким порядком:

1) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО або за формою № 1-РРОВ з урахуванням таких вимог:

• представник суб’єкта господарювання може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження;
• реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації в разі подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання;
• можливість подання суб’єктами господарювання в електронному вигляді документів, у т.ч. реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті;
• суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів;
• у реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою чи безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою);

2) посадова особа контролюючого органу (за відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО) не пізніше двох робочих днів із дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ГФС;

3) у день резервування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДФС надсилає до ЦСО інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО або № 2-РРОВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів; довідка дійсна протягом трьох днів із дати її надсилання до ЦСО; датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС;

4) ЦСО виконує роботи з уведення РРО в експлуатацію відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб із дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера РРО;

5) ЦСО по закінченню робіт з уведення РРО в експлуатацію, тобто у строк, що не перевищує трьох діб із дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера РРО, надсилає до ДФС, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО й акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів, при цьому:

• примірники довідки про опломбування РРО й акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДФС у час і дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа;
• у разі ненадіслання зазначених документів у визначений строк довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування; про таке скасування ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО;

6) протягом трьох днів із дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера суб’єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (унесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО у ЦСО);

7) посадова особа ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання від ЦСОналежним чином оформлених примірників довідки про опломбування РРО й акта введення в експлуатацію РРО проводить реєстрацію РРО шляхом унесення даних до інформаційної системи ДФС і надає (надсилає) суб’єктові господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою № 3-РРО або № 3-РРОВ, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі, при цьому:

• датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС;
• контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви й адреси господарської одиниці (щодо місцезнаходження та номера пункту обміну валюти), де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці (за місцезнаходженням такого пункту обміну валюти) і дати початку обліку РРО у цьому органі;
• якщо суб’єктом господарювання обрано спосіб отримання реєстраційного посвідчення поштою, оплату вартості поштових послуг суб’єкт господарювання має здійснити до отримання реєстраційного посвідчення шляхом надання контролюючому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв’язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
• у разі подання заяви в електронному вигляді суб’єкт господарювання може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв’язку на адресу своєї електронної пошти; для цього в реєстраційній заяві суб’єкт господарювання зазначає спосіб отримання такого документа (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі);
• реєстраційне посвідчення РРО може бути отримане за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою суб’єкта господарювання або суб’єктом господарювання — фізичною особою — підприємцем, а також представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді;
• якщо контролюючий орган або пошта не може вручити суб’єктові господарювання реєстраційне посвідчення через незнаходження посадових осіб суб’єкта господарювання, відмову прийняти таке реєстраційне посвідчення, відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, контролюючий орган оформляє довідку, у якій зазначає причину неможливості вручення реєстраційного посвідчення; така довідка разом із реєстраційним посвідченням зберігаються в реєстраційній частині облікової справи суб’єкта господарювання; у цьому разі суб’єкт господарювання може отримати реєстраційне посвідчення в контролюючому органі до скасування реєстрації РРО.

Зауважимо: реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Під час реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва й адреса господарської одиниці (місцезнаходження пункту обміну валюти), де зберігатиметься резервний РРО, а в решті рядків — назви й адреси всіх господарських одиниць (місцезнаходження всіх пунктів обміну валюти), де він може використовуватися.

Щодо кожної господарської одиниці (кожного пункту обміну валюти), де використовуватиметься резервний РРО, суб’єкт господарювання має завчасно повідомити як про об’єкт оподаткування відповідно до п. 63.3 ПКУ (шляхом подання форми № 20-ОПП).

Підстави для відмови в реєстрації РРО

З початком дії Наказу № 64 починає діяти п. 8 гл. 2 р. II Порядку реєстрації РРО та п. 8 гл. 2 р. II Порядку реєстрації РРО для купівлі-продажу валюти, якими передбачено, що впродовж двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви ДФС відмовляє в реєстрації РРО, якщо:

• РРО вже зареєстрований;
• модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
• РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній у реєстраційній заяві;
• ЦСО не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
• у контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності (під час реєстрації РРО для обміну валюти — наявні відомості щодо відсутності реєстрації чи скасування рішення про реєстрацію пункту обміну валюти);
• щодо господарської одиниці (пункту обміну валюти), указаної у заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ (шляхом подання форми № 20-ОПП) або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
• суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;
• суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву;
• суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці (місцезнаходженням пункту обміну валюти), де використовуватиметься РРО;
• щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування і ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний чи припинений;
• у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;
• екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній у реєстрі екземплярів РРО;
• суб’єкт господарювання є пов’язаною особою із ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів із дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає чи надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єктові господарювання повідомлення про відмову в проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Тому, наприклад, якщо на момент подання заяви про реєстрацію РРО екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, ще відсутній у новоствореному реєстрі екземплярів РРО, то суб’єкт господарювання отримає від ДФС відмову в проведенні реєстрації РРО. Після цього користувач РРО може подати нову заяву про реєстрацію РРО, до якої долучити копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності чи користування, та копію паспорта (формуляра) РРО і копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі поданих документів ДФС унесе РРО до реєстру екземплярів РРО та зареєструє його.

Перереєстрація РРО

На підставі зміненого п. 1 гл. 3 р. II Порядку реєстрації РРО та п. 1 гл. 3 р. II Порядку реєстрації РРО для купівлі-продажу валюти в разі перереєстрації РРО з метою використання в іншій господарській одиниці (іншому пункті обміну валюти) суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання надає:

• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;
• реєстраційне посвідчення РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів із дня подання реєстраційної заяви здійснює перереєстрацію РРО шляхом унесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єктові господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Відповідно до зміненого п. 2 гл. 3 р. II Порядку реєстрації РРО та п. 2 гл. 3 р. II Порядку реєстрації РРО для купівлі-продажу валют, у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у випадку встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати чи непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;
• реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів із дня подання реєстраційної заяви здійснює перереєстрацію РРО шляхом унесення змін до інформаційної системи ДФС і видає суб’єктові господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

• реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;
• реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єктові господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

Заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу в тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО, тобто в паперовій або електронній формі.

Скасування реєстрації РРО

Відповідно до зміненого п. 1 гл. 4 р. II Порядку реєстрації РРО та п. 1 гл. 4 р. II Порядку реєстрації РРО для купівлі-продажу валют реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації, що відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО або № 4-РРОВ;

2) сплив строк служби РРО, указаний у реєстрі екземплярів РРО чи в паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення цього реєстру;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання — фізична особа — підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісти відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; припинено діяльність пункту обміну валюти через обставини, визначені законодавством;

10) у контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці (щодо пункту обміну валюти), де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання.

Скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у п.п. 1, 11, 12 п. 1 гл. 4 р. II Порядку реєстрації РРО та п.п. 1, 11, 12 п. 1 гл. 4 р. II Порядку реєстрації РРО для купівлі-продажу валют, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, а на підставах, визначених у п.п. 2–10, 13, може проводитися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Заяву про скасування реєстрації суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО.

Разом із заявою про скасування реєстрації суб’єкт господарювання надає реєстраційне посвідчення.

Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно розпломбувати у ЦСО, з яким суб’єктом господарювання укладено договір про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Процедура розпломбування РРО у ЦСО за можливості проводиться і для РРО, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про примусове скасування реєстрації.

У разі викрадення РРО для скасування його реєстрації суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування реєстрації надає копію відповідного документа до органу поліції.

У заяві про скасування реєстрації зазначається спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО за формою № 6-РРО чи № 6-РРОВ (поштою чи безпосередньо в контролюючому органі) або її копії (електронною поштою).

Посадова особа контролюючого органу протягом 5 к.дн. із дня отримання заяви про скасування реєстрації та реєстраційного посвідчення за наявності довідки про опломбування з відміткою про розпломбування РРО, надісланої ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО, або в разі прийняття рішення контролюючого органу про скасування реєстрації РРО здійснює скасування реєстрації РРО шляхом унесення реєстраційного запису до інформаційної системи ДФС і надає (надсилає) суб’єктові господарювання довідку про скасування реєстрації, що засвідчує скасування реєстрації РРО.

Рішення про скасування реєстрації РРО оформлюється за формою № 5-РРО або № 5-РРОВ.

У разі якщо скасування реєстрації РРО було здійснено за рішенням контролюючого органу, копія довідки про скасування реєстрації направляється до ЦСО, яким проводилося технічне обслуговування РРО, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Контролюючий орган за місцем реєстрації РРО не пізніше одного місяця з дня виникнення підстав для скасування реєстрації РРО приймає рішення про скасування реєстрації РРО у випадку, якщо суб’єктом господарювання не подано заяву про скасування реєстрації та такі підстави залишилися актуальними.

Опломбування/розпломбування РРО

Після початку дії Наказу № 64 починають діяти оновлені п.п. 1, 6, 7, 17 р. ІІ норми Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій (далі — Порядок опломбування РРО), а саме:

• у разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО й користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО; таке повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів;
• роботи з уведення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб від дати отримання ЦСО довідки про резервування фіскального номера, надісланого до ЦСО ДФС;
• по закінченню робіт з уведення РРО в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, заповнює в трьох примірниках акт введення РРО в експлуатацію: перший примірник акта залишається у ЦСО, другий — надається суб’єктові господарювання, третій примірник разом із довідкою про опломбування РРО надсилається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів до контролюючого органу, де здійснюється реєстрація зазначеного РРО;
• після опломбування ЦСО видає (або додає) суб’єктові господарювання довідку про опломбування РРО за формою № 1-ЦСО; довідка про опломбування складається в трьох примірниках, один із яких зберігається у ЦСО, що здійснив опломбування, другий — надається суб’єктові господарювання, третій примірник надсилається до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
• у всіх випадках, коли здійснюються опломбування, переопломбування або розпломбування РРО, до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО ЦСО повинен направити засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів примірник кожної складеної ЦСО довідки про опломбування;
• у разі перереєстрації та наступного переопломбування РРО примірник довідки про опломбування ЦСО повинен направити до контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня переопломбування;
• у випадку виявлення невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника ЦСО видає довідку про опломбування із зазначенням причини відмови в опломбуванні; така довідка складається у трьох примірниках, перший з яких надається суб’єктові господарювання, другий — направляється ЦСО до контролюючого органу, яким зареєстровано РРО, третій — залишається у ЦСО;
• ЦСО в разі припинення дії договору про технічне обслуговування та ремонт РРО із суб’єктом господарювання повідомляє про це контролюючий орган за місцем реєстрації РРО такого суб’єкта господарювання; повідомлення надсилається за формою № 3-ЦСО не пізніше дати припинення дії договору.

Нові форми КОРО та заяв про їх реєстрацію

З початком дії Наказу № 64 починають діяти нові форми КОРО на РРО, КОРО на господарську одиницю, розрахункових квитанцій та журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (зміни внесені Наказом № 773).

Причому суб’єкти господарювання зможуть застосовувати зареєстровані КОРО та журнал РРО за чинними нині формами до скасування їх реєстрації або закінчення (п. 4 Наказу № 773).

Також запроваджуються нові форми реєстраційних заяв:

• заява про реєстрацію книги ОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (форма № 1-КОРО);
• заява про скасування реєстрації книги ОРО (форма № 2-КОРО);
• заява про реєстрацію журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти (форма № 7-РРОВ).

Тим часом змінюються умови подання заяв, а саме:

• реєстраційна заява може бути подана в електронній формі;
• реєстраційна заява може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження;
• реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання;
• суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

За виникнення потреби здійснити перереєстрацію книги ОРО чи журналу використання РРО з купівлі-продажу іноземної валюти суб’єкт господарювання не пізніше п’яти робочих днів із дня виникнення підстав для перереєстрації подає до контролюючого органу за місцем реєстрації книги ОРО чи журналу використання РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та книгу ОРО, яка підлягає перереєстрації. Причому тепер така заява може бути подана в електронному вигляді.

Підставою для відмови в реєстрації книги ОРО та скасування реєстрації КОРО на РРО і книги ОРО на окрему господарську одиницю, зокрема, слугуватиме інформація про те, що стосовно господарської одиниці суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ (шляхом подання форми № 20-ОПП) або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання.