За матеріалами видання
Сільськогосподарське підприємство купує пальне безпосередньо у цистерну власного паливозаправника та заправляє власну сільськогосподарську техніку, яка працює в полях.
Які вимоги законодавства щодо контролю за обігом пального необхідно виконати? Питання на кшталт такого доволі часто звучало під час осіннього туру семінарів від ЛІГА:ЗАКОН. Відповідаємо
У подібних випадках зазвичай питають про необхідність реєстрації пересувного акцизного складу (далі — АС) чи придбання ліцензії на зберігання пального. Але забувають про такий важливий момент, як подання заявок на переміщення пального, що може загрожувати підприємству проблемами.
Щодо питання реєстрації паливозаправника як акцизного складу пересувного, то тут усе просто. В останньому абзаці пп. 14.1.61 ПКУ чітко зазначено, що не є пересувним АС транспортний засіб, який використовує суб’єкт господарювання, що не є розпорядником АС, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Тому якщо підприємство не є розпорядником стаціонарного АС і використовує пальне лише для власного споживання, воно не повинно реєструвати паливозаправник як АС пересувний. Це по-перше.
По-друге, ліцензію на право зберігання пального за відсутності стаціонарних ємностей для зберігання пального, які не мають чіткої прив’язки до місця (території), також немає потреби придбавати. Про це податківці зазначали в роз’ясненні з категорії 115.05 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua). Щоправда, у консультації йшлося про бак автомобіля та каністру, але з точки зору Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-BP об’єм не має значення. Тим паче що перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, якраз указує на те, що мовиться саме про стаціонарні ємності. Тому 12.11.2019 на сайті ДПС аналогічне роз’яснення з’явилося вже й щодо паливозаправника — ліцензія не потрібна. Але це ще не все.
Абзац перший пп. 230.1.5. ПКУ містить таку вимогу:
«…транспортні засоби, які використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки,повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий».
Що ж потрібно зробити, аби паливозаправник чи автоцистерна потрапили до такого Переліку?
Відповідь знаходимо тут же — в абз. 2 пп. 230.1.5 ПКУ, згідно з яким включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового.
Такі заявки подають суб’єкти господарювання, що не є розпорядниками АС, до переміщення митною територією України в транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Завважте
Заявку необхідно подати саме ДО початку переміщення пального.
Чому це так важливо?
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, які не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані органу ДПС, заборонено (абз. 3 пп. 230.1.5 ПКУ).
У разі виявлення фактів переміщення та/або зберігання пального або спирту етилового з використанням транспортних засобів, які не зазначені у заявках на переміщення пального або спирту, відповідні контролюючі органи тимчасово (до винесення рішення суду) вилучають таке пальне та транспортні засоби з вільного обігу й подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію). Така жорстка норма встановлена абз. 2 п. 228.3 ПКУ.
На замітку
Станом на початок грудня 2019 року перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, ще не відкритий у публічному режимі на сайті ДПС. Це означає, що патруль національної поліції, який має право зупинити автоцистерну, яка перевозить пальне з нафтобази на поле, не зможе перевірити, чи внесена вона до Переліку. Але це зовсім не говорить про те, що варто ризикувати, тим паче що подання заявки в електронному вигляді не забере багато часу.
Форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, які не є акцизними складами пересувними, та порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 08.05.2019 р. № 188 (далі — Наказ, Порядок № 188). Такі заявки у формі електронних документів надсилають до Державної податкової служби України.
Код форми у сервісах подання електронної звітності — J/F1304901.
Заявку складають щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням декількох транспортних засобів (за потреби).
Період переміщення пального або спирту етилового не має перевищувати 30 к.дн.
Розгляньмо порядок заповнення заявки на прикладі сервісу електронної звітності Liga:REPORT.
На головному екрані сервісу обираємо розділ «Запити до ДФС»:
У переліку форм обираємо J1304901:
Не переказуватимемо повністю Порядок заповнення заявки — ви легко знайдете його за посиланням. Звернімо лише увагу на деякі нюанси під час заповнення.
У верхній частині форми ліворуч потрібно поставити «галочку»: навпроти відповідної речовини, що переміщуватиметься, — пального або спирту етилового. Праворуч зазначаємо, заявка подається на включення чи виключення ТЗ із Переліку. Оскільки наразі йдеться саме про подання заявки про переміщення, то слід поставити відмітку про включення.
Нумерація заявок у полі «Порядковий номер» має бути наскрізною протягом календарного року та не повинна починатися із цифри «0».
Реквізити суб’єкта господарювання Liga:REPORT проставляє автоматично, тому переходимо до табличної частини.
Двосимвольний код назви транспортного засобу для заповнення графи 1 беремо із чинної редакції Класифікатора видів транспорту. Для паливозаправника на базі вантажного автомобіля зазначаємо код 30.
Державний номер у графі 2 указується у стандартному форматі: дві літери регіону, чотири цифри, дві літери серії номера (наприклад, АІ6699ІА). Якщо ТЗ реєструвався до 2004 року, то номер містить 7 знаків (наприклад, 269-95ХВ). У будь-якому разі довжина номера не має перевищувати 8 знаків.
Ємність паливозаправника треба вказувати в метрах кубічних, а не в літрах. Ємність найпоширенішого ще з радянських часів паливозаправника АТМЗ-5,5, як видно з індексу моделі, — 5,5 м3. Цей показник необхідно брати з технічної документації на транспортний засіб.
На замітку
Як викладено в роз’ясненні з категорії 116.11 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua), з метою переведення обсягу пального в кубічні метри, якщо його визначено в інших одиницях виміру, використовують дані, зазначені в паспорті якості пального, сертифікаті відповідності тощо, зокрема, об’єм, маса, густина й температура, за якої визначалася густина.
Облік нафтопродуктів суб’єкти господарювання здійснюють відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Щодо заповнення даних про пункти навантаження та розвантаження — проблем не виникає, якщо обидва вони є стаціонарними й мають адресу. Проте якщо техніку заправляють у полі, можливі два варіанти заповнення:
— перший — зазначити місцезнаходження підприємства;
— другий — зазначити лише наявні дані про розташування земельних угідь, проставивши прочерки у відсутніх (вулиця, номер будинку тощо).
Головне — правильно вказати ідентифікатор об’єкта оподаткування (графа 14). Він має збігатися з наявними в господарства об’єктами з форми № 20-ОПП. За повідомленням ДПС, такий незбіг є однією з найпоширеніших причин відмови в реєстрації заявок.
Наприклад, якщо у формі № 20-ОПП підприємство зазначало об’єкт із кодом 703 «Трактор колісний», то у випадку заправки тракторів треба вказувати саме цей код.
І наостанок. Іще однією дуже поширеною помилкою є накладення на заявку додатково до кваліфікованого електронного підпису керівника юрособи, підприємця ще й підпису бухгалтера та печатки, неначе це податкова декларація. Зайві електронні підписи на заявці не потрібні.
Отже, бажаємо вам без зайвих проблем реєструвати заявки на переміщення пального. Головне, щоб техніка в полях була своєчасно заправлена, добре працювала та був гарний врожай.
Павло ЗАДОРОЖНИЙ,
консультант з оподаткування
Liga:REPORT – повний спектр можливостей для платників ПДВ:
Архів за лічені хвилини; реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ; звірка з ЄРПН; автозаповнення; перевірка контрагентів; масова перевірка ПН/РК, АН/РК, ТТН на наявність помилок; консолідація Декларації з ПДВ та унікальна функція – контроль ризиків блокування ПН.
Спробуйте!
Категорія: Всі новини | Думка експерта
Мітки: заявка | обіг пального | пальне | транспорт