Декларація з податку на прибуток: рядок за рядком

 

За матеріалами 

щоденної електронної газети 

Інтерактивна бухгалтерія

 

Триває гаряча пора формування звітності з податку на прибуток. Багато хто вперше звітує за новими правилами.

Тож ми докладно розібрали, як заповнювати кожен рядок декларації, розібрали підходи податківців щодо формування окремих показників а також відповіли на найпоширеніші запитання, що виникають під час складання декларації

Строк звітування

З 01.01.2018 строк звітування за рік — для всіх однаковий. Так, річну декларацію платники податку на прибуток, незалежно від того, звітують вони раз на рік чи подавали декларації щокварталу, подають упродовж 60 днів за звітним роком. Таке правило прописано в пп. 49.18.6 та п. 49.19 ПКУ.

Тобто слід направити декларацію з податку на прибуток за 2018 рік не пізніше 1 березня 2019 року.

Звернімо увагу: річну декларацію подають усі в один строк — 60 днів, а ось квартальні декларації (за перший квартал, півріччя, три квартали) — протягом 40 днів, як і було.

Про це зазначають і контролери в роз’ясненні з категорії 102.23.01 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Нагадаємонеприбуткові організації звітують за підсумками року та подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (форма затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469). Строк подання — не пізніше 1 березня 2019 року (пп. 133.4.7, пп. 49.18.3 ПКУ).


Подавайте звітність до усіх держорганів онлайн у сучасному сервісі Liga:REPORT. Це швидко, зручно та надійно.

Саме зараз діє акція: – 60% для юросіб!

ДЕТАЛІ


Форма декларації

Із 2015 року платники податку на прибуток визначають базу оподаткування, беручи за основу бухфінрезультат плюс/мінус різниці.

Під час звітування за 2018 рік податківці рекомендують звітувати за оновленою формою декларації, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, з урахуванням змін, унесених наказом від 19.10.2018 р. № 842 (див. лист ДФС від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17). Щоправда, контролери зазначають, що можна подавати декларацію як за старою формою, так і за новою (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17).

Зауважимо: до форми декларації були внесені зміни наказом Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842. Про них ішлося у статті «Декларація з податку на прибуток: ознайомлюємося з оновленнями» газети № 272/2018.

Водночас нагадаємоза формою Декларації № 897 звітують не лише підприємства, а й банки, страховики тощоАдже замість 5-ти окремих декларацій — одна. Форма — одна для всіх з окремими рядками для відображення особливостей діяльності деяких платників (як-от страховики). У шапці в графі 9 проставлятиметься відмітка про те, ким є платник податку на прибуток: банк, страховик, сільгоспвиробник тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Неприбуткові організації використовують форму, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553, у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 469.

Подання розрахунку податкових зобов’язань із податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, здійснюється за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544. Про особливості звітування для постпредставництв податківці зазначили в листі від 31.05.2017 р. № 421/О/99-99-15-02-02-14/ІПК.

Подання фінзвітності до податкової

Під час подання декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік усі платники податку на прибуток разом із нею подають фінансову звітність (п. 46.2 ПКУ). Тим часом остання є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Розлогіше про це див. у статті «Фінзвітність — невід’ємна складова податкової декларації з податку на прибуток: зміни-2017 у ПКУ» газети № 5/2017.

У таблиці під основною частиною декларації нині діючої форми ставиться відмітка «+» про подання відповідної форми (форм) фінзвітності. Таке правило міститься у виносці 12 до декларації:

«Фінансова звітність, що складається платниками податку на прибуток, є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною. У відповідних клітинках проставляється позначка «+».

Про це докладніше йтиметься далі.

Особливості подання електронної декларації

Нагадаємообов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податку на прибуток, які належать до великих і середніх підприємств. Така вимога прописана в п. 49.4 ПКУ:

«Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством».

Тому фактично декларацію з податку на прибуток у паперовому вигляді можуть подавати лише мікропідприємства та малі підприємства.

До слова — діє окрема норма щодо подання всіма платниками ПДВ декларацій із ПДВ в електронній формі (абз. 2 п. 49.4 ПКУ).

Зауважте: згідно з обслуговуючим програмним забезпеченням, подання податкової звітності з податку на прибуток в електронному вигляді для платників із квартальним і річним звітними періодами передбачено різними електронними кодами форм (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Ті підприємства, що звітують лише за рік, подають Податкову декларацію з податку на прибуток за електронною формою J0108104 (додатки J0180304, J0180604, J0181304, J0181404, J0181504, J0181604, J0181704, J0181804, J0182804).

А ось квартальники подають Податкову декларацію з податку на прибуток за формою J0100117 (додатки J0110317, J0110617, J0111317, J0111417, J0111517, J0111617, J0111717, J0111817, J0112817).

Однак оскільки електронна форма для «річників» не оновлена (а податківці рекомендують, наголошуємо — саме рекомендують, а не вимагають) подавати за новою формою, то вони як вихід побажали, аби як річники, так і квартальники  подали декларацію за електронною формою  J0100117 (див. новину «Декларація з податку на прибуток – 2018: яку “J”-ку обрати?»).

Зважаючи на численні запитання, податківці в листі ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17 пояснили, що можна обирати, за якою формою звітувати. Головне — правильно проставити базовий звітний період. Так, в оновленій J0100117 (яка ніби лише для квартальників) можна для річників поставити відмітку для базового звітного року й подати оновлену форму за ідентифікатором J0100117Для квартальника, відповідно, має бути відмітка — базовий звітний квартал.

Ідентифікатор електронної форми декларації

(за роз’ясненнями з листа ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17)

Для квартальників

Для річників

  • нова форма — ідентифікатор форми J0100117 з проставленням відмітки «базовий звітний період квартал»;
  • стара форма — ідентифікатор форми J0100116
  •  нова форма — ідентифікатор форми J0100117 з проставленням відмітки «базовий звітний період рік»;
  •  стара форма — ідентифікатор форми J0108104

Важливо: платникам податку на прибуток під час звітування за 2018 рік можна подавати або стару, або вже оновлену форму декларації. Ті, хто звітує за оновленою формою, використовують ідентифікатор J0100117 (як квартальники, так і річники), але обов’язково проставляють відмітку щодо базового звітного періоду: річники ставлять «базовий звітний період рік», квартальники — «базовий звітний період квартал».

Зауважте: у разі подання платником за 2018 рік декларації за новою формою за ідентифікатором форми J0100117 до закінчення граничного строку подання (01.03.2019 включно), податкові зобов’язання визначаються за декларацією, що подана останньою, незважаючи на наявність раніше поданої за ідентифікатором форми J0108104 або J0100116 (див. лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17). Це актуально для тих, хто подав за старою формою, а потім вирішив усе ж переподати за новою. Наголошуємо: обов’язку переподавати за оновленою формою немає. Своєю чергою, податківці зазначають, що можна звітувати й за старою.

Правила заповнення

Затверджених правил заповнення декларації немає. Деякі підказки наведено у виносках власне декларації. До того ж у листі ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17 зафіксовані певні нюанси щодо заповнення декларації.

Пройдімося кожним рядком декларації та закцентуймо увагу на найважливішому, а там, де є підхід податківців, — наведімо його.

Шапка

У полі 1 проставляється вид декларації — «Звітна»«Звітна нова»«Уточнююча». Звітуючи за 2018 рік, відмітка навпроти — «Звітна». У разі коли подали вже звітну декларацію та до граничної дати подання (до 01.03.2019) виявили неточність — можна подати декларацію «Звітна нова». Після граничної дати подання декларації позбутися помилки можна буде лише через уточнюючу декларацію (з відміткою «Уточнююча») або ж через наступну поточну звітну декларацію (із заповненням додатка ВП).

У полі 2 указується звітний податковий період 2018 рік. До того ж у рядку 2 заголовної частини декларації передбачено поле для позначки «Базовий звітний період квартал» або «Базовий звітний період рік» (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17).

Поле 3 заповнюють лише в тому випадку, коли виправляють помилку з податку на прибуток. Якщо виправлення проводяться через поточну декларацію, тобто із заповненням додатка ВП за період, що виправляється. Саме цей період і зазначається в полі 3 декларації. А якщо помилка виправляється через уточнюючу декларацію (коли в полі 1 — «Уточнююча»), то поля 2 і 3 будуть однаковими.

Заповнення полів 4–8 не розглядатимемо, оскільки вони стандартні.

Поле 9. У ньому проставляються особливі відмітки — приналежність до «особливих» платників податку на прибуток. Звичайні підприємства тут нічого не заповнюють. Ці особливі відмітки передбачені для:

  • виробника сільськогосподарської продукції;
  • банку;
  • страховика;
  • суб’єкта, який здійснює випуск і проведення лотерей;
  • суб’єкта, що провадить азартні ігри з використанням гральних автоматів;
  • суб’єкта, що провадить букмекерську діяльність й азартні ігри (у т.ч. казино), крім азартних ігор із використанням гральних автоматів;
  • постійного представництва нерезидента;
  • підприємства (організації) громадської організації інвалідів, яке отримало дозвіл на користування пільгою;
  • платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації;
  • платника єдиного податку.
Основна частина декларації

Декларація заповнюється в гривнях — про це вказано над основною частиною декларації написом «(грн)».

Розгляньмо рядки.

Рядок 01

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку

01

За цим критерієм вирішуватиметься, чи може підприємство визначати базу оподаткування без застосування різниць (якщо дохід — понад 20 млн грн, обов’язково застосовуються різниці, якщо менше — є право вибору в першому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн). Про особливості див. статтю «Хто застосовує різниці під час визначення податку на прибуток» газети № 28/2019.

У розрахунку 20-мільйонного ліміту беруть участь (абз. 10 пп. 134.1.1 ПКУ):

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядка 2000 форми № 2) (див. лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11);
  • інші операційні доходи (рядок 2120 форми № 2― обороти за Дт 71 із Кт 791;
  • фінансові доходи (рядок 2220 форми № 2) — обороти за Дт 73 із Кт 792. До фінансових доходів включають дивіденди, відсотки й інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (окрім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі) (п. 7 П(С)БО 15);
  • інші доходи (рядок 2240 форми № 2) — обороти за Дт 74 Кт 793.

Та слід звернути увагу, що податківці, окрім цих складових, воліють бачити ще й дохід від участі в капіталі! Підтвердження цьому — лист ДФС у м. Києві від 16.03.2016 р. № 6300/10/26-15-12-05-11. Цитуймо:

«Для визначення річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установленого за правилами бухгалтерського обліку, розраховується сумарне значення таких показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) Форма № 2: чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000), інші операційні доходи (ряд. 2120), дохід від участі в капіталі (ряд. 2200), інші фінансові доходи (ряд. 2220), інші доходи (ряд. 2240)».

Таке саме наповнення бухдоходу наведено й у листі ДФС від 10.02.2016 р. № 2716/6/99-99-19-02-02-15.

Отже, для заповнення рядка 01 декларації беруть суму рядків 2000, 2120, 2220, 2240 (на думку контролерів — ще й ряд. 2200) із форми № 2. Для «малюків», що звітують за формами 2-м або № 2-мс, дані беруть із рядка 2280. Зауважтеформа № 2 заповнюється в тис. грн (форми № 2-м та № 2-мс — у тис. грн з одним десятковим знаком) із відповідним округленням, а декларація — у грн. Тож із цих рядків фінзвітності треба взяти суму в гривнях іще до округлення, та саме її записати в рядок 01 декларації.

Рядок 02

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

Дані для заповнення рядка 02 декларації слід брати з рядка 2290 або рядка 2295 ф. № 2, або рядка 2290 ф. № 2-мф. 2-мс. Якщо прибуток, то записують із додатним значенням, а якщо збиток — указують зі знаком «–».

Форма № 2 заповнюється в тисячах гривень із відповідним округленням (для суб’єктів малого підприємництва, що звітують за формами з П(С)БО 25, — у тис. грн із одним десятковим знаком), а декларація — у грн. Тож, із фінзвітності треба взяти суму прибутку (чи збитку) у гривнях іще до округлення, і саме її записати в рядок 02 декларації.

Рядок 03 РІ

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)

03 РІ

Передусім нагадаємо: база з податку на прибуток із 01.01.2015 визначається як бухфінрезультат плюс/мінус різниці. Проте платники, які мають дохід (рядок 01 декларації) не більш ніж 20 млн грн, вправі не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім податкового збитку минулих періодів) (п. 134.1 ПКУ). Про відмову від застосування різниць вони зазначають у декларації в окремому полі. Проте тут вагомо, що відмовитися вони можуть саме від різниць із р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів), а різниці з перехідних правил підрозділу 4 р. ХХ ПКУта з р. ІІ вони мають використовувати.

Різниці показують в окремому додатку РІ. У додатку окремо згруповано різниці — як із р. ІІІ, так і з інших розділів. Тож, додаток РІ заповнюють не лише ті, у кого дохід становить понад 20 млн грн, а й ті, хто має дохід менш ніж 20 млн грн і вирішив не застосовувати різниць із р. ІІІ ПКУ. Звісно, додаток РІ заповнюється, якщо є хоча б одна з різниць. Адже якщо додаток РІ порожній, то заповнювати його й, відповідно, рядок 03 РІ не потрібно.

Про заповнення додатка РІ й особливості його складання йдеться в окремій статті «Додаток РІ: різниці з податку на прибуток»А наразі задля розуміння, кому які різниці за групами можуть «перепасти», пропонуємо ознайомитися з табличкою-підказкою.

Таблиця

Різниці, які застосовують різні категорії платників

Платники, які зобов’язані використовувати різниці, оскільки:

1) мають дохід понад 20 млн грн;

2) мають дохід не більш ніж 20 млн грн, але не відмовилися від різниць (не поставили відмітку в декларації про відмову)

Платники, що мають дохід не більш ніж 20 млн грн і відмовилися від застосування різниць (поставили відмітку в декларації)

1. Різниці, які виникають під час нарахування амортизації необоротних активів (ст. 138 р. III Податкового кодексу України)

2. Різниці, які виникають під час формування резервів (забезпечень) (ст.ст. 139, 141 р. III Податкового кодексу України)

3. Різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (ст. 140 Податкового кодексу України)Застосовують лише одну різницю з групи так званих «фінансових різниць» зі ст. 140 ПКУбухфінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 р. III Податкового кодексу України)
4. Інші різниці:

Страхові резерви страховиків (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

4. Інші різниці:

Різниці щодо операцій із продажу чи іншого відчуження цінних паперів (ст. 141 р. III Податкового кодексу України)

Інші різниці, передбачені р. III Податкового кодексу України

Різниці, передбачені р. I Податкового кодексу України

Пояснімо: різниця з р. І ПКУ стосується трансфертних цін. А якщо платник має дохід до 20 млн грн, то трансфертні ціни для нього не спрацьовують

Різниці, передбачені р. II Податкового кодексу УкраїниЗастосовують різницю з р. ІІ. Вона тут одна й передбачає, що бухфінрезультат до оподаткування збільшується на суму сплачених платежів, внесків, премій за договором довгострокового страхування життя чи договором страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення за певних умов (ст. 1231 р. II ПКУ)
Різниці, передбачені «Перехідними положеннями» Податкового кодексу України (підрозділ 4 р. XX Податкового кодексу України)Застосовують усі різниці з підрозділу 4 р. ХХ ПКУ

Рядок 04

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -)

04

Заповнюється розрахунково як сума рядків 02 та 03 (із відповідним знаком), і, відповідно, якщо отримали прибуток ― записуємо додатне значення, якщо вийшов збиток — проставляємо суму зі знаком «–».

Рядок 05

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)

05 ПЗ

Фактично звільнення від оподаткування в 2018 році передбачено лише для підприємств й організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів, та щодо Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття», а також для літакобудування (п. 142.1, п. 41 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ).

Рядок 06

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 – рядок 05) х ____ 2 / 100)

06

Розраховується податок на прибуток (уточнено, що від додатного значення, тобто від прибутку), а саме — різниця між прибутком із рядка 04 та звільненим прибутком із рядка 05 перемножується на ставку податку.

Нагадаємо: Ставка податку — 18% (п. 136.1 ПКУ).

Оскільки прибуток звільнено лише для організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів і суб’єктів літакобудування, то для решти підприємств у рядку 06 буде добуток прибутку (з рядка 04) і ставки податку 18%, поділеної на 100%.

Рядки 07–15 призначені для особливих платників — страховиків, суб’єктів, що проводять азартні ігри, лотереї, букмекерів. Отже, звичайні підприємства їх не заповнюватимуть, а проставлятимуть прочерки.

Рядок 16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку

16 ЗП

Зменшення нарахованої суми податку проводять у додатку ЗП, значення якого й переносять до рядка 16 ЗП. Нагадаємо, податок на прибуток можна зменшити:

  • на суму податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном;
  • на суму нарахованого та сплаченого авансового  внеску у зв’язку з виплатою дивідендів;
  • на акцизний податок, сплачений за важкі дистиляти (газойль) (товарні позиції 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД), використані на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (у додатку ЗП — новий рядок 16.5 за формою з Наказу № 842).

Розлогіше про заповнення додатка ЗП ідеться в окремій публікації «Додаток ЗП: зменшення податку на прибуток».

Рядок 17

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 – рядок 16 ЗП)

17

Заповнюється розрахунково. Для звичайних підприємств (не страховиків, не банків, не букмекерських й особливих категорій) у рядку 17 буде різниця між нарахованим податком на прибуток (із рядка 06) і сумами, що його зменшують (із рядка 16 ЗП).

Рядок 18

Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

18

Заповнюють лише ті платники, котрі звітували поквартально (на це вказує виноска 7). Вони в декларації за 2018 рік у рядку 18 зазначають податкові зобов’язання за результатами 3-х кварталів 2018 року.

Рядок 19

Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -)8

19

Заповнюють рядок як ті, хто звітує лише за рік, так і поквартальники.

У платників, що звітують лише за підсумками року, рядок 19 = рядку 17.

У платників-поквартальників визначається різниця між рядками 17 та 18.

Рядок 20 АВ

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді

20 АВ

Розрахунок суми дивідендного авансового внеску наводиться в додатку АВ. Про правила обчислення та сплати такого авансу ми розповідали в публікаціях: «Виплата дивідендів і сплата авансового внеску: правила, які потрібно знати»«Авансові внески під час виплати дивідендів: контролери про виплату за неповний рік».

Про заповнення додатка АВ ідеться в окремій статті «Додаток АВ: авансовий внесок під час виплати дивідендів».

Рядок 21

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року) 7

21

Заповнюють лише квартальники. Про це свідчить виноска 7.

Рядок 22

Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ – рядок 21)8

22

Для платників, що звітують лише за рік: рядок 22 = рядку 20.

Для квартальників обчислюється розрахунково: рядок 20 АВ – рядок 21.

Рядок 23 ПН

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період

23 ПН

Заповнюють ті платники, які у звітному періоді виплачували нерезидентам доходи із джерел походження з України. Про правила оподаткування доходів нерезидентів ішлося у статті «Податок на репатріацію: хто сплачує» газети № 167/2017.

Водночас розрахунок податку (чи звільнення від сплати, якщо застосовувався міжнародний договір) проводять у додатку ПН. Його заповнюють на кожного нерезидента окремо. А до рядка 23 ПН переносять сумарне значення з усіх додатків ПН за звітний рік.

Рядок 24

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 21 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)7

24

Заповнюють лише квартальники (див. виноску 7).

Рядок 25

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 23 ПН – рядок 24)8

25

Для тих, хто звітує лише за підсумками року: рядок 25 = рядку 23.

Квартальники, своєю чергою, розраховують різницю між рядками 23 і 24, і записують її в рядок 25.

Виправлення помилок

Передбачено окремі блоки для виправлення помилок:

  • у податку на прибуток й авансовому внеску під час виплати дивідендів (рядки 26–30);
  • за податком на репатріацію під час виплати доходів нерезидентам (рядки 31–34).

У разі виправлення помилок за допомогою поточної декларації заповнюють додаток ВП. Результат виправлення (заниження чи завищення) переносять у відповідний блок декларації зі знаком «+» — заниження, а зі знаком «–» — завищення. Водночас у разі заниження податкових зобов’язань розраховують суму самоштрафу (5%) і пеню, а їх суми зазначають у відповідних рядках. Якщо заниження — ані штрафу, ані пені.

Додатки

Про заповнення додатків ми незабаром поговоримо в окремих публікаціях нашого видання. Однак зауважимо, що нині їх 10:

АВ — Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) (див. матеріал);

ЗП — Зменшення нарахованої суми податку (див. матеріал);

ПН — Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблиця 1). Розрахунок прибутку від операцій із безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (рядок 16 таблиці 1) (таблиця 2) (див. матеріал);

ТЦ — Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення (див. матеріал);

ВП — Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и) (див.матеріал);

РІ — Різниці (див. матеріал);

ПЗ — Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування (таблиця 1). Підстави для застосування пільги (таблиця 2) (див. матеріал);

АМ — Інформація щодо нарахованої амортизації (див. матеріал);

ЦП — Розрахунок фінансового результату від операцій із цінними паперами (див. матеріал);

ФЗ — Фінансова звітність.

Три з них (а саме — додатки АМ, ЦП і ТЦ) є додатками до додатка РІ. Тому їх дані напряму не переносяться до рядків декларації, а відображаються в додатку РІ, та вже через нього — у рядку 03 РІ декларації.

Про наявність додатків треба зазначити в окремому полі.

Наявність додатків10

АВ

ЗП

ПН

ТЦ11

ВП

РІ

ПЗ

АМ

ЦП

ФЗ12

          

У відповідних клітинках таблиці проставляється позначка «+», окрім клітинки під літерами «ПН», у якій зазначається кількість поданих додатків «ПН» до декларації. Про це свідчить виноска 10.

Додаток ТЦ заповнюється платниками податку на прибуток підприємств, які здійснювали самостійне коригування відповідно до ст. 39 р. I ПКУ (виноска 11).

Фінзвітність, що подається з декларацією

Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності12

Баланс (Звіт про фінансовий стан)13

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)13

Звіт про рух грошових коштів13

 

Звіт про власний капітал13

Примітки до річної фінансової звітності13

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Баланс

 

Звіт про фінансові результати

 Баланс

 

Звіт про фінансові результати

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навпроти відповідної клітинки проставляється знак «+» (зазначено у виносці 12).

Доповнення до декларації

Наявність доповнення14

Доповнення до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (заповнюється і подається відповідно до пункту 46.4 статті 46 розділу II Податкового кодексу України)
 

№ з/п

Зміст доповнення

 

 

Додатки на ___ арк.

Нагадаємо: згідно з п. 46.4 ПКУ, якщо платник вважає, що форма податкової декларації збільшує чи зменшує його податкові зобов’язання, усупереч нормам він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

За потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до цієї декларації,  складене в довільній формі, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Це доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, якщо підприємство подає доповнення, воно нумерує їх і вказує суть, зміст доповнення в наведеному вище полі.

Рішення про незастосування різниць

Наявність рішення15

Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці

  

Якщо підприємство має дохід не більш ніж 20 млн грн і не бажає використовувати різниці під час визначення податку на прибуток, потрібно:

  • оформити таке рішення окремим наказом або розпорядженням. Хоча безпосередньо про це в п. 134.1 ПКУ не сказано, але нагадаємо, що платникам податків заборонено формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 п. 44.1 ПКУ («…на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів»). Загалом краще наперед унеможливити навіть теоретичні прирікання з контролерами й мати документ, що підтверджуватиме прийняте підприємством рішення;
  • зазначити про прийняте рішення в декларації в окремому полі. Водночас, у який спосіб проставлятиметься відмітка, — ролі не відіграє, головне, аби однозначно було зрозуміло. Тому найвдалішим варіантом нам видається проставляння відмітки «+» і запис реквізитів документа, яким прийнято рішення про незастосування різниць, — «наказ (рішення) від… №…»).

Важливо: рішення приймається не більш ніж раз протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає в податковій звітності із цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. Протягом наступних років такої сукупності коригування фінансового результату на різниці з р. ІІІ ПКУ також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ).

Розлогіше про це — у статті «Як у декларації з податку на прибуток правильно проставити відмітку про незастосування різниць» газети № 29/2019.

Щоправда, тут варто додати підхід контролерів стосовно прийняття рішення про відмову від різниць. Вони вважають, що прийняти рішення про відмову можна в будь-якому році безперервної сукупності років, коли дохід не перевищує 20 млн грн, а не обов’язково саме в першому в такій безперервній сукупності.

У роз’ясненні з категорії 102.13 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua) щодо запитання «Чи має право платник податків, доходи якого не перевищували 20 млн грн, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень р. ІІІ Податкового кодексу України, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату на другий, третій рік у безперервній сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує 20 млн грн?» — міститься така відповідь:

«Платник податків, доходи якого від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, не перевищували двадцяти мільйонів гривень, але при цьому такий платник застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), має право один раз у будь-якому році безперервної сукупності років, у кожному з яких розмір доходу не перевищує двадцяти мільйонів гривень, прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, та зазначити про прийняття такого рішення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік».

Додамо: якщо ви раніше прийняли рішення про відмову від різниць (скажімо, у минулорічній декларації за 2017 рік), і в 2018 році у вас дохід не перевищив 20 млн грн, контролери воліють, аби у цій декларації було продубльовано прийняте рішення про відмову від різниць (див. статтю «Чи треба щороку дублювати рішення про незастосування різниць» газети № 30/2019).

 

Подавайте звітність до усіх держорганів онлайн у сучасному сервісі Liga:REPORT. Це швидко, зручно та надійно.

Саме зараз діє акція: – 60% для юросіб!

Корисна стаття?

Раді, що допомогли вам. Підпишіться на електронну розсилку новин з питань звітності. Ми не турбуватимемо вас частіше, ніж раз на 2 тижні.

Напишіть нам чому так сталося. Ми спробуємо вам допомогти.