До Закону про РРО 19.04.2020 буде внесено низку важливих змін. З коментаря ви дізнаєтеся, чи торкнуться вони інтернет-торгівлі, що таке програмні РРО, який порядок їх використання, які пільги із застосування РРО залишаться та як зміняться штрафи за порушення законодавства про РРО.
(коментар до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. № 128-IX, далі — Закон № 128)
Зміни набирають чинності 19.04.2020.
Що змінилося для торгівлі через Інтернет
Насправді жодних змін, які стосувалися б саме інтернет-торгівлі, оновлений Закон про РРО не містить.
Головна заковика полягає в тому, що здебільшого, аби обійти «гострі кути» Закону про РРО, інтернет-магазини оформлювали (й наразі оформлюють) продаж товарів через ФОПів-єдинників, які натепер захищені від застосування РРО пунктом 6 ст. 9 Закону про РРО.
Проте, як відомо, починаючи з 2020 року підприємці на єдиному податку втрачатимуть РРО-імунітет (див. коментар «Кожному ФОПу по РРО та привабливий кешбек»), тому всім суб’єктам господарювання, що здійснюють дистанційну торгівлю, доведеться грати за правилами, які податківці встановили для тих, хто застосовує РРО.
Нагадаємо: у роз’ясненнях із категорії 109.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua), наведених тут і тут, податківці у відповіді на запитання «Чи необхідно застосовувати РРО при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками Visa і MasterCard, LiqPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур’єрською службою та який документ при цьому надається споживачу?»стверджують, що потрібно застосовувати РРО та видавати покупцеві чек РРО.
Вочевидь така позиція лишиться незмінною й надалі, тож ФОПи — платники єдиного податку, утративши РРО-імунітет, також змушені будуть застосовувати РРО в разі здійснення розрахунків покупців на сайті з подальшою доставкою оплачених товарів поштою чи кур’єром.
Своєю чергою, податковий орган у таких ситуаціях, посилаючись на ст. 2 Закону про РРО, яка до розрахункових операцій відносить розрахунки платіжними картками, цілковито ігнорує вимоги п. 12 ст. 9 Закону про РРО, у якому зазначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовують, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.
З іншого боку, ось що цікаво: надаючи відповідь на запитання «Чи необхідно застосовувати РРО при проведенні розрахунків у безготівковій формі за надані інформаційно-консультаційні послуги, отримані за допомогою комп’ютерних та інших програм через мережу Інтернет, якщо місце здійснення розрахунків не визначено?», фіскали визнають, що в такому разі РРО не використовують(див. роз’яснення з категорії 109.06 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua)). Тож, щодо онлайн-послуг поки що податківці погоджуються із тим, що РРО у випадку оплати платіжними картками застосовувати не потрібно.
Розрахунки за допомогою електронних платіжних засобів
З набранням чинності змінами 19.04.2020 РРО потрібно буде застосовувати під час здійснення розрахункових операцій, зокрема з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ). А зараз у Законі про РРО йдеться лише про платіжні картки. Таке уточнення буде внесено до абз. 1 ст. 3 Закону про РРО.
ЕПЗ — платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти й ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III, далі — Закон про платіжні системи).
Річ у тім, що до ЕПЗ належать не тільки платіжні картки, а й платіжні інструменти, реалізовані в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону, планшета або іншого бездротового пристрою (див. п. 193 ст. 1, ст. 14 Закону про платіжні системи).
Таке уточнення швидше є косметичною правкою та стосується переважно стаціонарних пунктів продажу, які приймають оплату за товари (послуги) за допомогою безконтактної технології PayPass. Адже оплату за допомогою мобільних безконтактних гаманців не можна прирівняти до оплати карткою (хоча до гаманця і прив’язують карткові рахунки). Пояснімо.
По-перше, з гаманця можна розраховуватися й за рахунок коштів на мобільному рахунку (якщо провайдер надає такі умови).
По-друге, навіть якщо розрахунок відбувається з карткового рахунка, покупець не пред’являє картку, а отже — продавець не бачить ані її номера, ані прізвища власника та, зокрема, не може відмовити в транзакції з тієї причини, що платник не ембосований на картці.
З огляду на популярність мобільних гаманців законодавець цілком резонно прирівняв розрахунки за допомогою мобільних телефонів до розрахункових операцій, які, своєю чергою, вимагають застосування РРО.
Програмні РРО
Що таке програмні РРО?
З 19.04.2020 у Законі про РРО отримають «прописку», а отже, будуть узаконені програмні РРО. Станом натепер такі РРО беруть участь в експериментальному проекті до 31.12.2019, за результатами реалізації якого буде прийняте рішення щодо подовження чи виключення тих чи інших моделей із держреєстру РРО. Чинний Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДФСУ від 15.05.2019 р. № 392, уже містить 8 новітніх моделей програмних і/або програмно-технічних комплексів, які беруть участь у згаданому експериментальному проекті.
Днями Голова ДПС пообіцяв із 1 січня 2020 рок надати для тестування безкоштовні програмні РРО всім охочим. Ідеться про систему «E-Receipt (е-Чек) електронний чек» . Водночас податківці визнають, що суб’єкти господарювання матимуть право скористатися програмними рішеннями інших розробників (зазвичай не безкоштовно) або розробити власне програмне забезпечення.
В основі програмних РРО лежить програмне забезпечення. Власне програма, за суттю, і є РРО, хоча програмні РРО можуть бути виконані й у вигляді програмно-апаратних або програмно-технічних комплексів.
Отже, програмний РРО можна встановити на комп’ютер, телефон, планшет. Фіскальні функції в такому РРО виконує фіскальний сервер ДПС, який інтегрується з програмним РРО через прикладний програмний інтерфейс (API) і реєструє всі розрахункові операції. Ба більше, цей фіскальний сервер реєструє самі програмні РРО, електронні розрахункові документи й електронні фіскальні звітні чеки, зберігає дані про проведені розрахункові операції, обробляє та надає доступ до інформації про розрахункові операції, проведені через програмні РРО.
Порядок використання програмного РРО
Програмні РРО використовуватимуть поряд зі звичайними, апаратними РРО, порядок використання яких залишиться без змін. Переходити на застосування програмних РРО з 19.04.2020 зовсім не обов’язково, та й у стаціонарних (офлайнових) пунктах продажу не завжди доцільно.
Наприклад, у разі виходу з ладу програмного РРО торгівлю доведеться припинити, оскільки проводити розрахункові операції в такому випадку заборонено (докладніше про це читайте далі). Натомість у разі виходу з ладу апаратного РРО, як і раніше, можна використовувати резервний РРО чи розрахункові книжки.
Своєю чергою, програмні РРО завдяки своїй дешевизні та мобільності є зручною альтернативою апаратним РРО в разі надання послуг за готівку чи з розрахунком платіжною карткою, здійснення дистанційної, у т.ч. через Інтернет, торгівлі тощо, яка передбачаэ доставку товару кур’єром. Переважно такі види діяльності здійснюють ФОПи — платники єдиного податку, які наразі мають імунітет від застосування РРО, але протягом 2020/2021 років повинні будуть обов’язково перейти на його використання.
Про те, хто з єдинників і коли має взяти на озброєння РРО, читайте в коментарі «Кожному ФОПу по РРО та привабливий кешбек».
Отже, уже з 2020 року всі охочі зможуть використовувати програмні РРО, у т.ч. безкоштовної модифікації, які пропонує ДПСУ.
Для того аби перейти з апаратного РРО на програмний, перший доведеться зняти з реєстрації (скасувати реєстрацію) у податковій, а другий — навпаки, зареєструвати на фіскальному сервері.
Також програмні РРО можуть використовувати суб’єкти господарювання, які сьогодні мають право не застосовувати РРО (за ст. 9 Закону про РРО) або використовувати замість РРО розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) на підставі ст. 10 Закону про РРО.
При цьому пільговики згідно зі ст. 9 Закону про РРО можуть не переводити програмний РРО у фіскальний режим роботи, що безпосередньо передбачено ст. 13 Закону про РРО. А от у разі використання РРО замість розрахункових книжок такий РРО обов’язково повинен бути зареєстрований та переведений у фіскальний режим роботи.
Зверніть увагу
Якщо ви вирішите відмовитися від апаратного РРО на користь програмного в якомусь одному чи декількох місцях здійснення розрахункових операцій, зовсім не обов’язково переходити на програмні РРО в інших таких місцях.
Як працюватиме програмний РРО
Передусім потрібно обрати модель РРО серед тих, які внесено до чинного держреєстру РРО. Вам знадобиться стільки програмних РРО, скільки матимете місць здійснення розрахункових операцій. Тобто якщо у вас одночасно працюватиме декілька продавців, кожному потрібен буде окремий програмний РРО.
Обрали модель, установлюємо її на смартфон (планшет, комп’ютер) і реєструємо в податковій .
Найімовірніше, зареєструвати програмний РРО можна буде віддалено, наприклад, через Електронний кабінет платника. Власне реєстрація полягає в присвоєнні фіскальним сервером ДПС унікального фіскального номера програмному РРО з унесенням даних до реєстру програмних РРО.
Далі на прикладі системи «E-Receipt» наведімо алгоритм дій із програмою (переконані, що схожий алгоритм також реалізовано в інших програмних РРО).
Тож, передусім слід зареєструвати операторів (касирів) у системі (виконується в Електронному кабінеті платника за електронною адресою — http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/), тобто:
- зайти й авторизуватися в програмі, зазначаючи шлях до каталогу із сертифікатом ЕЦП, зареєстрованим в Електронному кабінеті;
- увести пароль;
- вибрати сертифікат користувача;
- вибрати господарську одиницю (перелік господарських одиниць і РРО відображається відповідно до вибраного сертифіката згідно з налаштуванням для цього сертифіката в Електронному кабінеті http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/).
- вибрати номер РРО (оператор не може працювати з вибраним РРО, якщо для цього РРО відкрито зміну іншим оператором).
Далі необхідно запрограмувати найменування всіх товарів і послуг, цін на них, а в разі продажу підакцизних товарів — також кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. У системі «E-Receipt», наприклад, для цього необхідно заповнити довідник номенклатури. Також реалізовано можливість імпорту номенклатури товарів і послуг. А ось сформувати чек на товар або послугу, відсутні в довіднику номенклатури, буде неможливо.
Тепер РРО готовий до роботи.
На початку зміни оператор (касир) повинен:
- перевірити наявність підключення до мережі Інтернет;
- запустити програму, авторизуватися в ній та ввійти до розділу свого РРО;
- відкрити зміну;
- ввести суму розмінної монети за допомогою команди «Службове внесення»;
- зареєструвати чек службового внесення.
Під час відпуску товарів (послуг) необхідно сформувати чек, обравши товар або послугу з номенклатури, указавши його кількість, тип оплати (за замовчуванням — готівка). Після отримання оплати чек потрібно фіскалізувати, натиснувши відповідну кнопку. Тоді чек відправляється на фіскальний сервер ДПСУ, де йому присвоюють фіскальний номер.
Фіскалізований чек виводиться на екран у вигляді QR-коду, який дозволяє покупцеві здійснювати його зчитування й ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься. Також чек може надсилатися покупцеві в будь-який зручний спосіб (на месенджер, електронну пошту) або роздруковуватися (за наявності принтера).
Коли зміну завершено, потрібно:
- виконати виїмку грошей із формуванням чека «Службова видача»;
- закрити зміну та створити Z-звіт;
- у системі «E-Receipt» після натискання кнопки «Закрити зміну» буде виведене повідомлення «Зміну закрито», автоматично створено Z-звіт і чек закриття зміни, а далі програма перейде до вікна переліку змін.
Як би не було організовано в програмному РРО функцію закриття зміни, пам’ятайте, що Z-звіт слід обов’язково формувати щоденно. Дані Z-звіту заносяться до фіскального сервера ДПСУ.
А ось контрольна стрічка на програмних РРО (на відміну від апаратних) у штатному режимі роботи не формується. Це й зрозуміло, бо всі відомості про розрахункові операції зберігаються на фіскальному сервері ДПСУ.
Утім, як виняток, на програмних РРО все-таки створюється контрольна стрічка (звісно, в електронному вигляді) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн — у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером ДПСУ.
Зверніть увагу!
Програмні РРО не вимагають застосування КОРО.
Далі розгляньмо порядок дій на випадок переривання інтернет-зв’язку.
Порядок дій у разі відсутності інтернет-зв’язку
На відміну від апаратних, програмним РРО зазвичай не загрожує припинення роботи у зв’язку з відключенням електроенергії. Однак у програмних РРО є інша ахіллесова п’ята — переривання інтернет-зв’язку з фіскальним сервером ДПСУ. На такий випадок у Законі про РРО визначено окремий порядок дій.
За відсутності зв’язку із сервером розрахункові операції проводять у режимі офлайн, який може тривати не більш як 36 годин. Протягом цього часу фіскальні номери присвоює не фіскальний сервер ДПСУ, а програма, але з діапазону фіскальних номерів, заздалегідь сформованих фіскальним сервером. При цьому на чеках має бути зазначено, що розрахункову операцію проведено в режимі офлайн.
Загалом фіскальні номери «з діапазону» можуть присвоюватися не більш як 168 годин протягом календарного місяця.
Порядок присвоєння номерів «з діапазону» ще має окремо затвердити Мінфін. Але вже очевидно, що працювати в режимі офлайн, не маючи номерів «з діапазону» заборонено. Те саме стосується випадків, коли зв’язок із сервером перервався на строк понад 36 годин або якщо фіскальні номери «з діапазону» присвоювали 168 годин протягом місяця.
Після відновлення зв’язку потрібно обов’язково протягом години повідомити податковий орган про час і дату початку та завершення роботи в режимі офлайн.
Несправності в програмному РРО
У разі виходу програмного РРО з ладу, на жаль, потрібно буде припинити діяльність до моменту усунення несправностей. Адже використання резервного РРО та розрахункових книжок на період поломки РРО передбачено тільки для апаратних РРО.
У разі виявлення несправностей у програмному РРО потрібно протягом поточного дня каналами телекомунікаційного зв’язку повідомити:
- податковий орган;
та
- виробника програмного РРО та/або ЦСО (за наявності такого).
Форму такого повідомлення має затвердити Мінфін.
РРО-пільги
Хто має право не застосовувати РРО після 19.04.2020?
Як і тепер, пільгові категорії осіб буде наведено в:
- ст. 9 Закону про РРО — ті, хто не використовує ні РРО, ні розрахункові книжки;
- Переліку № 1136 , затвердженому на виконання ст. 10 Закону про РРО, — ті хто вправі не застосовувати РРО, але зобов’язані виписувати розрахункові квитанції та вести КОРО.
Зауважимо, що Перелік № 1336 у зв’язку з набранням чинності змінами до Закону про РРО, поки що не змінився, а от ст. 9 Закону про РРО — добряче переписали.
У таблиці 1 наведемо пункти ст. 9, які зазнали істотних змін.
Таблиця 1
Хто може не застосовувати РРО до та після 19.04.2020
|
Пункт ст. 9 Закону про РРО |
Норма, яка діє до 19.04.2020 |
Норма, яка діятиме після 19.04.2020 |
Пояснення до змін |
|
1 |
Торгівля продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій | Торгівля продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій | Із числа пільговиків виключено підприємства, що продають ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння власного виробництва (далі — ювелірні вироби) |
|
6 |
продаж товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (надання послуг) фізичними особами — підприємцями, які належать відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій | продаж товарів (надання послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами — підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України | Формулювання спростили через те, що 19.04.2020 набирає чинності Закон № 129*, згідно з яким у п. 296.10 ПКУ буде зафіксовано, що РРО та/або програмні РРО не застосовуватимуть лише платники єдиного податку 1 групи. Перехідний період для деяких категорій єдинників буде зазначено в п. 53 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ. Докладніше про це — у коментарі «Кожному ФОПу по РРО та привабливий кешбек» |
|
9 |
здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках | здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках | На території ринків також заборонять продаж ювелірних виробів без РРО |
|
12 |
у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо) | якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо) | Законодавець більш акцентовано завважує, що РРО не використовується в місці видачі товарів (надання послуг), якщо там не здійснюють готівкові розрахунки. За буквального прочитання цією нормою могли б скористатися й інтернет-магазини. Проте податківці, як ми вже казали на початку статті, із цим не погоджуються |
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019 р. № 129-IX.
РРО-штрафи
Штрафи за порушення законодавства про РРО істотно зростуть. Як саме, див. у таблиці 2.
Таблиця 2
Штрафи за порушення законодавства про РРО до та після 19.04.2020
|
Порушення |
Розмір штрафу до 19.04.2020 |
Розмір штрафу після 19.04.2020 |
| Непроведення або проведення на неповну суму розрахункових операцій через РРО, програмний РРО, розрахункову книжку;
невідповідність на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більш ніж на 10% розміру мінзарплати станом на 1 січня (для 2019 року — 417,3 грн), а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня*; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції |
За перше порушення — 1 грн; за кожне наступне — 100% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) |
З 19.04.2020: за перше порушення — 10% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг); за кожне наступне — 50% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) З 01.10.2020: за перше порушення — 100% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг); за кожне наступне — 150% вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) |
| невикористання під час здійснення розрахункових операцій розрахункової книжки та КОРО або використання незареєстрованої розрахункової книжки, порушення порядку її використання, або незберігання розрахункових книжок протягом установленого терміну |
20 НМДГ (340 грн) |
50 НМДГ (850 грн) |
| контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці |
10 НМДГ (170 грн) |
30 НМДГ (510 грн) |
| проведення розрахункових операцій через РРО, програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування непідакцизних товарів й обліку їх кількості |
5 НДМГ (85 грн) |
5 НДМГ (85 грн) |
| проведення розрахункових операцій через РРО, програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару й обліку їх кількості |
5 НДМГ (85 грн) |
300 НДМГ (5100 грн) |
| порушення порядку проведення розрахунків через каси з оформленням ПКО та ВКО й видачею відповідних квитанцій, або порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів під час здійснення продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті |
10 НМДГ (170 грн) |
20 НМДГ (340 грн) |
| застосування під час здійснення розрахункових операцій РРО, у конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника |
100 НМДГ (1700 грн) |
300 НМДГ (5100 грн) |
| неподання до податкових органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків із РРО, програмних РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку (у разі обов’язковості її подання) |
10 НМДГ (170 грн) |
30 НМДГ (510 грн) |
| реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу |
подвійна вартість необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менш як 10 НМДГ (170 грн) |
|
|
до підприємців-єдинників, неплатників ПДВ штраф не застосовують незалежно від здійснюваних ними видів діяльності |
до підприємців-єдинників, неплатників ПДВ штраф не застосовують, крім тих, які здійснюють діяльність із реалізації: — технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; — лікарських засобів та виробів медичного призначення; — ювелірних виробів |
|
* За невідповідність сум раніше карали тільки юросіб, після 19.04.2020 штрафуватимуть як юридичних, так і фізичних осіб.
Геннадій ВАСИЛЬЄВ,
головний редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
Liga:REPORT – повний спектр можливостей для платників ПДВ:
Архів за лічені хвилини; реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ; звірка з ЄРПН; автозаповнення; перевірка контрагентів; масова перевірка ПН/РК, АН/РК, ТТН на наявність помилок; консолідація Декларації з ПДВ та унікальна функція – контроль ризиків блокування ПН.
Спробуйте!
Категорія: Всі новини | Думка експерта
Мітки: Зміни-2019 | рро | штрафи
