Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: правила складання

Матеріал надано

бухгалтерським сервісом 

Інтерактивна бухгалтерія

Неприбуткові організації, які не є платниками податку на прибуток, мають звітувати про використані доходи. Розповідаємо, хто, коли та як подає звіт, а також про правила його заповнення. 

Хто подає Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (далі — Звіт), подають усі неприбуткові організації та установи, які не є платниками податку на прибуток.

Передусім нагадаємо, які вимоги висуває ПКУ до неприбутківців, аби вони не належали до платників податку на прибуток.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією з метою обкладення податком на прибуток є підприємство, установа й організація, що одночасно відповідає таким вимогам (пп. 133.4.1 ПКУ):

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПКУ. Вимога щодо установчих документів не поширюється на бюджетні установи й організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація) передбачають передання активів одній або декільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), чи зарахування в дохід бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання чи перетворення). Ця умова не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і на бюджетні установи й організації;
• унесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

І хоча неприбуткова організація, не будучи платником податку на прибуток, не сплачує до бюджету цей податок, однак має відзвітувати про використані доходи, оскільки від того, чи за цільовим призначенням їх використано, залежатиме подальша доля — статус такої організації. Адже якщо доходи (кошти) будуть витрачені не за цільовим призначенням, це призведе до сплати податку на прибуток і втрати статусу неприбутківця.

За загальним правилом, Звіт подається за підсумками року. До речі, у разі нецільового витрачання коштів також доведеться подати звіт. І навіть якщо з інших підстав організація «злетить із неприбутковості», необхідно буде відзвітувати відразу впродовж 20 днів за місяцем порушення. Але про це — далі.

Виняток: профспілки, їх об’єднання й організації профспілок, якщо вони не є платниками податку на прибуток, можуть річний Звіт не подавати. Вони подають Звіт лише в разі порушень вимог неприбутковості, передбачених п. 133.4 ПКУ (п. 46.2 ПКУ).

Строк подання Звіту

Неприбуткові організації, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ, звітують за підсумками року (пп. 133.4.7 ПКУ), тобто подають Звіт упродовж 60 днів за звітним роком (п. 46.2, пп. 49.18.3 ПКУ).

А ось якщо неприбуткова організація порушить умови для неплатників податку на прибуток, наприклад, витратить кошти за нестатутними цілями, — тоді треба подати Звітупродовж 20 днів за місяцем порушення й сплатити податок від суми нестатутного (нецільового) використання (пп. 133.4.3, пп. 49.18.1 ПКУ).

Отже, для неприбутківців — неплатників податку на прибуток порушення статутних вимог використання своїх доходів (прибутків) призведе до сплати податку на прибуток. Якщо ж умови неприбутковості з п. 133.4 ПКУ дотримано, і доходи (прибутки) витрачаються за цільовим призначенням — загрози немає, сплачувати податок не потрібно, а лише раз на рік відзвітувати.

Строки подання Звіту

Про такі строки завважують і контролери в листі ДФСУ від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17.

Звіт про використання доходів (прибутків) — декларація?

Так, Звіт є податковою декларацією (п. 46.1 ПКУ).

І хоча у загальному випадку (коли умови неприбутковості не порушено) за таким Звітомподаток не сплачується, його неподання чи несвоєчасне подання призводитиме до відповідальності.

Відповідальність за неподання/несвоєчасне подання Звіту

За це порушення організації загрожує штраф у розмірі 170 грн, а за повторне впродовж року таке порушення — 1020 грн (п. 120.1 ПКУ).

Окрім того, посадові особи можуть бути притягнені до адмінвідповідальності у вигляді штрафу від 85 до 170 грн, а за повторне впродовж року аналогічне порушення — від 170 до 255 грн (ст. 163¹ КпАП).

Способи подання Звіту

Звіт можна подати в один із таких способів (п. 49.3 ПКУ):

• особисто або вповноваженою на це особою;
• надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. За такого варіанта Звіт треба надіслати не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (п. 49.5 ПКУ);
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу й електронного цифрового підпису. У такому разі — не пізніше закінчення останньої години дня, у якому спливає такий граничний строк.

Важливо: обов’язок подавати декларацію в електронному вигляді діє для платників податків, які належать до великих і середніх підприємств (п. 49.4 ПКУ).

Тому якщо дотримуватися цих приписів, Звіт у паперовому вигляді можуть подавати лише мікропідприємства і малі підприємства.

Під час визначення обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, прописані у ч. 2 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV(далі — Закон про бухоблік) . Згаданою нормою передбачено, що:

• мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів — до 350 тис. євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 700 тис. євро та середня кількість працівників — до 10 осіб;
• малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств і показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів — до 4 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро, середня кількість працівників — до 50 осіб.

Під час подання декларацій в електронному вигляді використовують спеціальні коди для форм (див. лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17). Для Звіту, що подається за підсумками 2018 року, застосовується форма з ідентифікатором J0101911.

Подання фінзвітності разом зі Звітом

Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ПКУ, подають разом зі Звітом річну фінансову звітність. На цьому наголошують і податківці — див. роз’яснення з категорії 135.02 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими організаціями, є додатком до Звіту та є її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом зі Звітом є позначка «+» у Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності».

Слід зауважити, що згідно із ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств  і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, хто зобов’язаний складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, установлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Вочевидь неприбуткові організації потрапляють під визначення непідприємницьких товариств. Тож вони мають подавати лише скорочені за показниками дві форми звітності. Однак у податківців щодо цього інша думка.

Контролери вбачають , що неприбутківці, які не належать до мікро- або малих підприємств, повинні подавати всі 5 форм — Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1), Зіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2), Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), Звіт про власний капітал (ф. № 4), Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Далі в таблиці перелічимо, які саме форми фінзвітності передбачені для неприбуткових організацій (з урахування точки зору податкового органу).

Таблиця

Форми фінзвітності для неприбуткових організацій

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Важливо: без долучення фінзвітності Звіт не вважатимуть поданим.

Заповнення Звіту

Затверджених правил заповнення Звіту немає. Підказки містять виноски до Звіту та роз’яснення контролерів — див., приміром, листи від 17.10.2016 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17 та від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17 (уже з урахуванням змін, унесених до форми наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469), роз’яснення з категорії 102.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Крім того, на офіційному веб-сайті ГУ ДФС у Черкаській області свого часу було розміщено зразки Звіту. Ознайомитися з ними можна, перейшовши на новину.

Отже, Звіт складається із заголовної частини (шапки), основної частини (яка поділена на дві складові) і двох додатків (третій додаток — фінзвітність).

Шапка Звіту. Із заповненням шапки Звіту проблем виникнути не повинно. У полі 1 шапки проставляється відмітка щодо типу Звіту — «Звітний», «Новий звітний» (подають під час виправлення помилки звітного періоду до граничної дати подання Звіту) чи «Уточнюючий» (у разі виправлення помилок у Звіті, коли гранична дата подання минула).

У полі 2 шапки проставляють відмітку щодо звітного періоду — рік чи місяць. У виносці 1 чітко зазначено, що місячний період — для тих неприбутківців, які порушили умови п. 133.4 ПКУ.

У разі місячного періоду в такій комірці зазначається номер календарного місяця, у якому порушено вимоги п. 133.4 ПКУ та нараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств. Звіт складається за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено порушення.

Зверніть увагу: податківці стверджують (див. лист ДФСУ від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17), що інформація про дату й номер Рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (рядок 7), а також ознака неприбутковості (рядок 8) є обов’язковими реквізитами форми Звіту (п. 48.4 ПКУ). За відсутності такої інформації Звітвтрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ПКУ). Тим часом у рядках 7 та 8 указуються дата й номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння чи зміну ознаки неприбутковості.

Одиниця виміру. Звіт заповнюють у гривнях (тобто округлюють до гривень без копійок). Пусті комірки прокреслюють.

Частина І. Її заповнюють усі неприбуткові установи, що складають Звіт. У ній наводять доходи (у рядках 1.1–1.11 Звіту) і витрати (у рядках 2.1–2.6 Звіту), понесені у звітному періоді неприбутковою організацією. Зауважимо: немає окремих рядків для кожної ознаки неприбуткової організації. Щоправда, якщо деякі рядки стосуються винятково окремих неприбутківців (як-от рядки 1.1–1.3, передбачені лише для бюджетних установ), то інші — для широкого загалу — тобто незважаючи на те, який неприбутківець, головне, що дохід саме той, що названо у відповідному рядку.

У разі отримання доходу у вигляді гуманітарної допомоги та здійснення з нею операцій додатково заповнюють додаток ГД до Звіту, дані з якого відображають у декількох рядках основної частини Звіту: 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД, 3.1 ГД.

У додатку ГД розкривають інформацію про:

• залишки гуманітарної допомоги на початок періоду;
• отриману гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік;
• використання/розподіл як за цільовим призначенням, так і нецільове використання, якщо воно було. Останнє розшифровують окремо в додатку;
• залишки на кінець періоду.

Підказки про перенесення даних із додатка ГД до основної частини Звіту містять виноски до додатка ГД.

Важливо: доходи фіксують за правилами бухобліку. Тобто не за касовим методом. Про це чітко мовлять і податківці (див. лист ДФСУ від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17):

«…формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів».

Аналогічний висновок фахівці ДФСУ зробили й у свіжішому роз’ясненні з категорії 102.04 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Наведімо роз’яснення контролерів щодо особливостей відображення доходів і видатків (витрат), у т.ч. безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя (див.лист ДФСУ від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17):

«Загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо відображається у рядку 1.6 Звіту та дорівнює сумі рядків 1.6.1, 1.6.2 ГД (до рядка переноситься сумарне значення рядка «Усього⁶» графи 9 розділу 2 додатка ГД Звіту) та 1.6.3.

Сума використаної неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо відображається у рядку 2.4 Звіту та дорівнює сумі рядків 2.4.1, 2.4.2 ГД (до рядка переноситься сумарне значення рядка «Усього⁸» графи 8 розділу 3 додатка ГД Звіту) та 2.4.3 Звіту.

При цьому у рядку 1.6 Звіту (та, відповідно, у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих із розрахункового рахунка (або/та виданих із каси)».

Дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, тому всі суми доходів і витрат, у т.ч. суми нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів, сформовані за правилами бухгалтерського обліку, також мають бути відображені у Звіті. Водночас суми доходів і витрат, не зазначені в рядках 1.1–1.10 та 2.1–2.5 Звіту, відображаються в рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» відповідно.

Частина 2. Неприбутківець заповнює цю частину, лише якщо порушив умови п. 133.4 ПКУ! Тобто наявність прибутку не робить неприбутківця «прибутківцем» і не зобов’язує сплачувати податок на прибуток. Важливо тут інше — чи використано активи не за цільовим призначенням.

Нагадаємо: за пп. 133.4.2 ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т.ч. надання гуманітарної допомоги, провадження благодійної діяльності, милосердя.

Принагідно зазначимо, що не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т.ч. на підставі цивільно-правового договору ), якщо такі витрати є фінансуванням «видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації» (див. лист ДФСУ від 04.01.2017 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15).

Як саме обчислюють суму податку в разі порушення умов п. 133.4 ПКУ? Дослівно з пп. 133.4.3 ПКУ:

«Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів».

У частині 2 Звіту закладено такий механізм визначення суми податку:

• у рядку 3.1 ідеться про гуманітарну допомогу, витрачену не за цільовим призначенням;
• у рядку 3.2 указують вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
• у рядку 4 зазначають доходи (прибутки) або їх частини, що розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб;
• у рядку 5 відображають загальну суму за рядками 3.1, 3.2, 4. Це і є об’єкт оподаткування.

Такі операції обкладають за загальною ставкою податку на прибуток — 18%. Розрахований податок записують у рядок 6.

Повторімося: якщо неприбуткова організація порушила вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, вона зобов’язана подати Звіт протягом 20 к.дн., що настають за місяцем порушення (пп. 133.4.3 ПКУ). Звіт складається за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення.

У цьому разі в полі реквізиту «Звітний (податковий) період 20__ року» шапки Звітузазначається номер календарного місяця, у якому порушено вимоги п. 133.4 ПКУ (про це мовиться у виносці 1 до Звіту).

Суму податку з рядка 6 Звіту потрібно буде сплатити не пізніше 10 к.дн. за граничною датою подання Звіту (тобто не пізніше 30 к.дн., що настають за місяцем порушення).

Та це не єдиний наслідок порушення умов п. 133.4 ПКУ. У разі допущення таких порушень неприбуткову організацію виключають із Реєстру, і вона стає платником податку на прибуток із першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Далі, до кінця року, щокварталу наростаючим підсумком слід подавати декларацію з податку на прибуток і фінзвітність (протягом 40 днів за звітним кварталом) і сплачувати податок на прибуток (упродовж 10 днів за граничною датою подання декларації). А з наступного року доведеться звітувати та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.

Наголошуємо: якщо умови п. 133.4 ПКУ не порушені, то частина 2 Звіту не заповнюється.

Виправлення помилок у Звіті

У разі виявлення помилок у Звіті вже після граничної дати його подання є два способи їх виправлення (п. 50.1 ПКУ):

• подати уточнюючий Звіт. Його заповнюють з усіма правильними показниками і з відміткою «Уточнюючий». А якщо помилка призвела до заниження податкових зобов’язань (а це можливо, якщо у частині ІІ занизили рядок 6), тоді заповнюють іще й рядки 7, 9, 10 такого Звіту — відображають, відповідно, суму заниження (рядок 7 із додатним значенням), самоштраф (3%) (рядок 10) і пеню, яку розраховують за ст. 129 ПКУ (рядок 9). Зауважимо — додаток ВП у такому разі не заповнюють;
• виправити помилку через поточний Звіт із заповненням додатка ВП (зазначено, що цей додаток до рядків 7–9, фактично тоді, коли є заниження чи завищення податкових зобов’язань, тобто коли помилка у частині ІІ). Заповнюють так додаток ВП, ніби помилки не було. Суму заниження чи завищення податкових зобов’язань відображають у рядку 7 із відповідним знаком, самоштраф — 5% (рядок 8) — якщо є заниження, і пеню (рядок 9) — знову ж таки, якщо є заниження податкових зобов’язань. Далі суми з таблиці 2 додатка ВП переносять у рядки 7, 8, 9 основної частини Звіту.

Зауважимо, що помилки у частині І не призведуть ані до штрафу, ані до пені. Єдине що може загрожувати, — адмінштраф «за порушення порядку ведення податкового обліку» — від 85 до 170 грн, а за повторне порушення впродовж року — від 170 до 255 грн (ст. 163¹ КпАП).