Звітуємо про працевлаштування осіб з інвалідністю

24.02.2020, 12:13

За матеріалами

Інтербух — медіа для бухгалтерів

Незабаром граничний строк подання Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю — 28 лютого 2020 року. Тож, нагадаймо, про що має знати роботодавець і як йому уникнути штрафних санкцій

Норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю

Для підприємств, установ, організацій, у т.ч. підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі — роботодавці), установлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості 1 робочого місця (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875, далі — Закон № 875).

На підставі ст.ст. 1920 Закону № 875 роботодавці, у яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, самостійно:

— реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — Фонд);

— розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

— забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю;

— подають щороку звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю до відповідного відділення Фонду;

— сплачують адміністративно-господарські санкції в разі невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю;

— сплачують пеню у випадку несвоєчасної сплати адміністративно-господарських санкцій.

Новостворені роботодавці й ті, у кого кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до 8 і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців до 1  лютого року, що настає за роком створення чи збільшення кількості працюючих (п.п. 2, 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70).

Коли враховують особу з інвалідністю для виконання нормативу

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що роботодавці зобов’язані виділяти й створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т.ч. спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати до Фонду в порядку, установленому КМУ.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності регулює постанова КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 (далі — Постанова № 1317). Зокрема, інвалідність установлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітаціям.

Зазначену експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі — МСЕК), що перебувають у віданні МОЗ України. Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності розрізняють I, II та III групи інвалідності.

За результатами огляду МСЕК видає особі, якій установлено інвалідність, довідку встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та призначає індивідуальну програму реабілітації. Відповідно до п. 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, прописані в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов’язкові для виконання підприємствами, на яких працює особа з інвалідністю.

Саме ці документи підтверджують інвалідність під час працевлаштування та надають працівникові — особі з інвалідністю та його роботодавцеві певні пільги, права й обов’язки, передбачені чинним законодавством (див. «Які документи подає особа з інвалідністю під час прийняття її на роботу»). Тож, особа з інвалідністю повинна обов’язково надати їх під час оформлення на роботу. Детальніше про обсяг пільг і гарантій для осіб з інвалідністю див. у публікації «Особи з інвалідністю на підприємстві: пільги, гарантії та оплата праці».

Тобто в разі працевлаштування особи з інвалідністю документами, які підтверджують інвалідність, є:

— довідка МСЕК і виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві лишають їх копії). У цих документах указують причину інвалідності, групу та строк інвалідності й висновки комісії про умови та характер праці особи з інвалідністю;

— індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).



У деяких випадках групу інвалідності встановлюють без зазначення строку повторного огляду особи з інвалідністю чи на певний час з умовою чергового переогляду хворого. У цьому разі особа з інвалідністю повинна періодично підтверджувати присвоєну їй групу інвалідності шляхом проходження відповідних повторних медичних оглядів раз на 1–3 роки, результат яких має бути підтверджено видачею нової довідки МСЕК. Отже, підприємству потрібно стежити за своєчасним поновленням і підтвердженням працівником — особою з інвалідністю власного статусу. Адже якщо інвалідність не підтверджуватиметься новою довідкою, роботодавець не зобов’язаний буде надалі дотримуватися вимог щодо застосування праці такого працівника.

Підбір робочого місця для особи з інвалідністю має здійснювати насамперед підприємство з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи, указаних у його індивідуальній програмі реабілітації. Підприємства зобов’язані створювати для працевлаштування осіб з інвалідністю робочі місця, зокрема спеціальні робочі місця, а також уживати додаткових заходів безпеки праці, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші встановлені для осіб з інвалідністю соціально-економічні гарантії.

У передбачених законодавством випадках роботодавець повинен організувати навчання та перекваліфікацію працюючої особи з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій щодо його інвалідності.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, з якими укладено трудовий договір (зокрема строковий) і для яких місце роботи є основним (не за сумісництвом або залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду)), у т.ч. на умовах режиму роботи з неповним робочим днем або неповним робочим тижнем, або які виконують роботу вдома особистою працею (надомники).

Отже, зарахування працівника до категорії осіб з інвалідністю слід здійснювати згідно з довідкою МСЕК і випискою з акта огляду в МСЕК, де вказаний строк інвалідності.

Як звітувати про працевлаштування осіб з інвалідністю

Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці складають і подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, до відділень Фонду, у яких вони зареєстровані, за формою звітності № 10-ПI«Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далі — Звіт № 10-ПI), порядок заповнення якої зазначено в Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженій Наказом № 42 (далі — Інструкція № 42). Тобто останній день подання Звіту за 2019 рік — 28 лютого 2020 року.

Датою надходження Звіту № 10-ПI вважається дата його подання роботодавцем до відділення Фонду, а в разі надсилання поштою — дата на поштовому штемпелі.

Завважимо

Звіти подають лише в паперовому вигляді. Чинними нормативними актами не передбачено його подання в електронному форматі.

Роботодавець, який має відокремлені підрозділи, подає зведений Звіт № 10-ПI, підготовлений з урахуванням даних цих підрозділів. У разі зміни їх кількості роботодавець разом зі звітом подає відомості про такі підрозділи за формою, затвердженою Мінпраці (додаток до Інструкції № 42).

Господарські об’єднання, до складу яких входять підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю (ст. 19 Закону № 875), разом зі зведеним Звітом № 10-ПI, підготовленим з урахуванням даних об’єднання та підприємств, що ввійшли до його складу, подають:

— окремі звіти об’єднання та підприємств про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю;

— перелік підприємств за формою, затвердженою Наказом № 42 (додаток до Інструкції № 42);

— копії документів, що підтверджують розміщення замовлення на придбання товарів (робіт, послуг) на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об’єднання:

– договорів на придбання товарів (робіт, послуг);

– платіжних доручень за такими договорами;

– розрахунків витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю і включення до цих витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на зазначеному підприємстві.

До складу господарського об’єднання може входити підприємство, що зареєстроване чи повинно бути зареєстроване в іншому відділенні Фонду. У такому разі відділення Фонду, до якого подають зведений звіт об’єднання, інформує про це відділення Фонду, у якому зареєстровано таке підприємство.

Завважимо

Органи Держпраці мають підстави прийти на позапланову перевірку у випадку, якщо за інформацією відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю (п. 9 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70):

— не подано суб’єктом господарювання звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2 звітні періоди поспіль без поважних причин

— або не надано письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів,

— або не виправлено помилки у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у строк до 5 робочих днів із дня отримання повідомлення Фонду.

Визначаємо облікову кількість працівників

Головним показником, що впливає на визначення чисельності робочих місць для осіб з інвалідністю, є середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу. Цей показник визначають відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286.

Середньооблікову кількість штатних працівників розраховують на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників. Ці дані потрібно уточнювати згідно з наказами про приймання, переведення працівників на іншу роботу, припинення трудових договорів.

Керуючись пп. 3.2.1 Інструкції № 286, показник середньооблікової кількості штатних працівників за місяць (СКПм) обчислюють за формулою:

СКПм = КПм/Кд,

де:

КПм — облікова кількість штатних працівників за місяць, тобто сума кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні (кількість штатних працівників облікового складу за такий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день);

Кд — кількість календарних днів у звітному місяці.

Своєю чергою, облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначають тих, хто з’явився чи не з’явився на роботу.

Завважимо

До облікової кількості входять штатні працівники, які прийняті чи переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості таких працівників ураховують за кожен календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені під час зарахування на роботу (пп. 2.4.3 Інструкції № 286).

До працівників, прийнятих і переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюють скорочену тривалість робочого часу, зокрема:

— працівники, молодші за 18 років;

— працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці;

— жінки, яким надані додаткові перерви в роботі для годування дитини;

— інші категорії працівників.

Завважимо

Під час визначення нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю слід ураховувати лише ту кількість робочих місць, які не пов’язані зі шкідливими важкими й небезпечними умовами праці (див. лист Держпраці від 18.05.2016 р. № 5507/2/4.2-ДП-16).

Згідно з п. 2.6 Інструкції № 286 під час розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу не враховують:

— працівників інших підприємств, прийнятих на роботу за сумісництвом (зовнішніх сумісників);

— осіб, залучених до виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру.

Працівників, оформлених за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішні сумісники), ураховують в обліковій кількості як одну фізичну особу.

Тим часом на підставі пп. 3.2.2 Інструкції № 286 для обчислення показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховують усі категорії працівників облікового складу, окрім працівників, які перебувають у відпустках:

— у зв’язку з вагітністю та пологами;

— для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які всиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Середньооблікову кількість працівників за рік розраховують шляхом підсумовування середньооблікової кількості в кожному місяці роботи підприємства протягом року й ділення отриманої суми на відповідне число місяців. Зокрема, середньооблікова кількість працівників за рік (СКПр) становитиме:

СКПр = ∑СКПр/12м.

Під час розрахунків кількість робочих місць округлюють до цілого значення.

У листі Мінсоцполітики від 04.05.2016 р. № 108/19/71-16 наведено приклади розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників, а також розставлено деякі акценти в підходах до таких розрахунків, зокрема:

1. На підприємствах, які працювали неповний місяць (скажімо, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), середньооблікову кількість штатних працівників визначають шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові й неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

2. Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва чи створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено призупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства та ділення одержаної суми на 12.

3. Підприємства, які тимчасово припинили роботу з економічних причин, визначають середньооблікову кількість штатних працівників у середньому за період на загальних підставах.

4. Середньооблікову кількість штатних працівників за період із початку року (у т.ч. за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюють шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період із початку року, до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто, відповідно, на 2, 3, 4… 12.

Про обчислення середньооблікової кількості штатних працівників див. також у публікації «Середня кількість працівників, ОКШП, СКШП: види показників і правила розрахунку».

Зауважимо

Якщо на кінець року на підприємстві працює 8 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить 7 осіб, підприємство не повинно подавати звіт за формою № 10-ПІ. Саме таку позицію озвучило в роз’ясненні Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Заповнюємо Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю

Заповнення рядків таблиці Звіту № 10-ПI «Кількість працівників та фонд оплати праці» наведімо у вигляді таблиці.

Таблиця

Кількість працівників і фонд оплати праці

Назва показників

Код рядка

Фактично за рік

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб)

01*

СКПр відповідно до п. 3.2 Інструкції № 286
із них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)

02*

СКПр, яким установлена інвалідність**
Кількість осіб з інвалідністю — штатних працівників, які повинні трудитися на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (осіб)

03*

Для роботодавців, у яких працює:

— від 8 до 25 осіб — дорівнює 1 особі;

— від 25 осіб, — 4% від показника рядка 01

Фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн)

04

Сума фактичних нарахувань за звітний рік за зарплатою штатних працівників, урахованих у рядку 01
Середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн)

05

Середньорічна заробітна плата штатного працівника:

рядок 04 х 1000 / рядок 01

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (грн)

06

Якщо в роботодавця працює:

— від 8 до 15 осіб — 1 х рядок 05/2;

— 15 осіб і більше — (рядок 03 – рядок 02) х рядок 05

* Показники відображають у цілих одиницях. Якщо під час обчислення виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого.

** Фізособа, яка використовує найману працю, якщо їй відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, збільшує показник рядка 02 на одиницю.

Кожен примірник Звіту має бути підписаний виконавцем, керівником і головним бухгалтером, а також завірений печаткою. У незаповнених рядках мають бути проставлені прочерки.

Які санкції передбачено за невиконання нормативу

Адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують у порядку й розмірах, передбачених Законом № 875 і Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007 р. № 70.

Отже, якщо кількість найманих працівників у роботодавця досягає 8, то 8-м має бути працевлаштований працівник з інвалідністю. Тим часом у роботодавця автоматично виникає обов’язок зареєструватись у відділенні Фонду. Якщо ж особу з інвалідністю на роботу не прийнято, роботодавцю загрожують адміністративно-господарські санкції в розмірах:

— половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для особи з інвалідністю й не зайняте нею, — для роботодавців, у яких працює від 8 до 15 осіб;

— середньої річної зарплати на підприємстві — для тих, де працює понад 15 осіб.

Причому роботодавець має самостійно сплатити такі санкції у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення. Недотримання строків призводить до нарахування пені, виходячи зі 120% річних облікової ставки НБУ на момент сплати недоїмки.

Окрім адміністративно-господарських санкцій, визначених ст. 20 Закону № 875, за порушення порядку працевлаштування осіб з інвалідністю передбачена адміністративна відповідальність посадовців.

Зокрема, за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Звіту № 10-ПІ накладають адміністративний штраф у розмірі від 10 до 20 НМДГ (ст. 1881 КпАП) (див. лист Фонду від 27.04.2010 р. № 1/6-69/03-01).

У ст. 255 КпАП прописано, що вповноважені особи Держпраці під час виявлення правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення, а рішення про застосування санкцій приймає суд.

Як свідчить судова практика, доволі часто від підприємств вимагають самостійно займатися працевлаштуванням осіб з інвалідністю, а за відсутності у штаті необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю (невиконання нормативу) — штрафують.

Проте суди здебільшого стають на бік роботодавців і вважають накладені штрафи неправомірними.

У публікації «Штраф за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю: огляд судової практики» наведено огляд судових рішень щодо цього питання, де позивачами є роботодавці, а відповідачами, як правило — відділення Фонду.

Редакція газети

«Інтерактивна бухгалтерія»

Liga:REPORT – повний спектр можливостей для платників ПДВ:

Архів за лічені хвилини; реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ; звірка з ЄРПН; автозаповнення; перевірка контрагентів; масова перевірка ПН/РК, АН/РК, ТТН на наявність помилок; консолідація Декларації з ПДВ та унікальна функція – контроль ризиків блокування ПН. 

Спробуйте!

Корисна стаття?

Раді, що допомогли вам. Підпишіться на електронну розсилку новин з питань звітності. Ми не турбуватимемо вас частіше, ніж раз на 2 тижні.

Напишіть нам чому так сталося. Ми спробуємо вам допомогти.

  • Категорії новин
  • Останні новини
  • Будьте в курсі