Порядок урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування, або Збиток як різниця

17.02.2020, 11:47

За матеріалами

Інтербух — медіа для бухгалтерів

Податковий збиток, який був у поточному звітному періоді, упливає на базу оподаткування наступних звітних періодів, зокрема, зменшує її. І коригування бази на збиток можна здійснити як тим платникам, що використовують різниці з податку на прибуток, так і тим, хто відмовився від різниць.

Як проводити зменшення бухфінрезультату на збиток і в яких рядках декларації відображати — читайте в нашій статті.

Що таке податковий збиток

Податковий збиток — це від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток за звітний період. Його відображають у рядку 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897.

Фрагмент декларації

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -) 04

Звісно, податковий збиток може не збігатися з бухгалтерським збитком звітного періоду, зазначеним у ф. № 2 (у рядку 2295 ф. № 2 чи рядку 2290 ф. № 2-м, № 2-мс). Адже податковий збиток розраховують від бухфінрезультату до оподаткування (рядок 02 декларації) плюс/мінус податкові різниці (рядок 03 РІ декларації). Та якщо база оподаткування виявилася від’ємною, такий мінус записують у рядку 04.

Тож, у тих підприємств, які використовують різниці з податку на прибуток, зазвичай податковий збиток ≠ бухгалтерському збитку.

Що далі відбувається з податковим збитком?

Значення від’ємного об’єкта оподаткування за звітний рік стає різницею з податку на прибуток у наступному періоді (році) — до повного «погашення».

Податковий збиток — різниця з податку на прибуток

Як ми вже сказали, базу обкладення податком на прибуток розраховують шляхом коригування бухфінрезультату до оподаткування звітного періоду на різниці з податку на прибуток.

Одна з таких різниць — це податковий збиток минулих років.

Згідно з пп. 140.4.2 ПКУ бухфінрезультат до оподаткування зменшують на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Завважимо

Така зменшувальна різниця, як податковий збиток попереднього року, діє як для тих платників, хто застосовує різниці (бо має річний бухдохід понад 20 млн грн або ж не більш ніж 20 млн грн, але не відмовився від таких різниць), так і для тих, хто від них відмовився (має дохід не більш ніж 20 млн грн і прийняв рішення про відмову від різниць із р. ІІІ ПКУ, окрім збитку попередніх періодів).

Тобто, навіть якщо підприємство відмовилося від різниць із податку на прибуток із р. ІІІ ПКУ, оскільки його річний дохід не перевищує 20 млн грн, воно враховує податковий збиток попереднього року під час визначення об’єкта оподаткування. Наголошуємо: саме податковий збиток, а не бухгалтерський!

Про можливість урахувати від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього року прописано в пп. 134.1.1 ПКУ, зокрема:

«Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу».

Про це зазначали контролери ще в листі ДФСУ від 14.03.2016 р. № 5455/6/99-99-19-02-01-15.

Отже, річний податковий збиток (від’ємне значення об’єкта оподаткування, задеклароване в рядку 04 декларації за звітний рік) треба перенести як різницю через додаток РІ до декларації наступного року.

Завважимо

Зменшити фінрезультат до оподаткування можна лише на суму задекларованого податкового збитку. Якщо з певних причин збиток у декларації з податку на прибуток не був відображений, то спершу потрібно виправити помилку (задекларувати збиток у рядку 04), і лише після цього його можна враховувати як різницю, що зменшує базу оподаткування.

У якому рядку декларації відображають таку різницю, як «від’ємне значення об’єкта оподаткування попереднього року»?

Для врахування цього збитку підприємству потрібно заповнити рядок 3.2.4 додатка РІ до декларації з податку на прибуток.

Фрагмент додатка РІ

3.2.4 Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України)

Приклад 1

Підприємство за результатами 2019 року задекларувало від’ємне значення об’єкта оподаткування (мінус у рядку 04 декларації) у сумі –25000 грн. Воно застосовує різниці з податку на прибуток і звітує щокварталу.

У такому випадку податковий збиток за 2019 рік воно врахує в рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за перший квартал 2020 року (і подальші періоди — півріччя, три квартали, рік). Підприємство запише в рядку 3.2.4 суму 25000 грн (тут уже без знака «–»).

Приклад 2

Підприємство за результатами 2019 року задекларувало від’ємне значення об’єкта оподаткування (мінус у рядку 04 декларації) у сумі –10000 грн. Воно відмовилося від різниць (оскільки бухдохід за рік не перевищує 20 млн грн) і звітує з податку на прибуток за рік.

У такому випадку податковий збиток за 2019 рік воно врахує в рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за 2020 рік (запише в ньому 10000 грн). Адже, хоча від інших різниць із р. ІІІ ПКУ воно відмовилося, різницю, яка стосується від’ємного об’єкта оподаткування попередніх років, воно використовує.

Урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року як зменшувальної різниці — це право чи обов’язок?

Тобто чи може підприємство відмовитися від такої різниці? Відповідь — ні. Адже застосування такої різниці — це обов’язок, а не право, зважаючи на формулювання п. 140.4 ПКУ, згідно з яким «фінансовий результат до оподаткування зменшується». Як бачите, у ньому не сказано, що може зменшуватися, а констатовано — «зменшується».

Це важливо ще й тому, що коли підприємство з певних причин не врахувало такої зменшувальної різниці, воно може виправити помилку, бо таке неврахування не свідчить про відмову від права на різницю. За різницею щодо збитку попередніх періодів (із пп. 140.4.2 ПКУ) діє обов’язок, а не право.

Чи згорає податковий збиток попереднього року, який не повністю враховано у зменшення об’єкта оподаткування поточного року?

Ні, не згорає. Якщо податковий збиток попереднього року не перекрився в поточному, його частина фактично утворила вже податковий збиток поточного року (рядок 04 поточної декларації). А коли так, то в наступному році мінусове значення рядка 04 поточної декларації як різниця пройде через додаток РІ.

Приклад 3

Підприємство задекларувало у 2018 році від’ємний об’єкт оподаткування — у рядку 04 було зазначено «–30000» грн. У 2019 році такий збиток відобразили в рядку 3.2.4 додатка РІ як різницю. Тим часом у рядку 02 декларації за 2019 рік фігурує збиток «–10000» грн. Припустімо, інших різниць у 2019 році в підприємства не було, і декларацію воно подає раз на рік.

У такому випадку виходить, що за результатами 2019 року в рядку 04 у підприємства було вказано «–40000» грн (з яких 10000 грн — збиток поточного періоду, а 30000 грн — збиток, перенесений ще з 2018 року). І в розумінні ПКУ ці 40000 грн уже є від’ємним об’єктом оподаткування саме 2019 року. Звісно, у декларації за 2020 рік підприємство відобразить зменшувальну різницю в рядку 3.2.4 додатка РІ на суму 40000 грн. Адже у зменшення враховують «суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років».

Чи має право платник податку на прибуток коригувати фінрезультат до оподаткування на суму від’ємного значення фінрезультату, що обліковувалося в нього під час перебування на спрощеній системі (на єдиному податку)?

На жаль, ні. Адже саме від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток як різниця зменшує базу оподаткування. Тому, хоча єдинник мав бухгалтерський збиток, але, не будучи платником податку на прибуток, у нього не виникало від’ємного об’єкта обкладення саме податком на прибуток. Отже, за такими сумами не може бути й різниці. Тут вагомий саме податковий збиток, а не бухгалтерський.

Про це зазначають і контролери в ІПК ДФС від 04.09.2018 р. № 3831/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Також новоспеченому платнику податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, податківці не дозволяють зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалося в нього ще до переходу на спрощену систему оподаткування (коли він був прибутківцем). У категорії 102.10 розділу «Запитання – відповіді з Бази знань» ЗІР (zir.tax.gov.ua.) вони роз’яснюють:

«…платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування».

Узагальнімо

Збиток, задекларований із податку на прибуток у рядку 04 Декларації за попередній (звітний) рік як різниця (через додаток РІ), зменшить бухфінрезультат до оподаткування наступного року (а точніше — звітних періодів наступного року) до повного погашення.

Галина МОРОЗОВСЬКА,

експерт з оподаткування й обліку

Онлайн-сервіс Liga:REPORT – це сучасний,  швидкий та простий інструмент для подання звітності до усіх держорганів.

Підприємці обирають Liga:REPORT тому що:

  • легко складати та подавати звіти до ДФС, ПФУ та Статистики навіть для неспеціалістів
  • доступ онлайн звідусіль
  • чат-підтримка
  • усі необхідні звіти в обраному
  • однакова ціна для ФОП-платників і неплатників ПДВ
  • миттєва онлайн-оплата

Категорія: Всі новини

Мітки:

Корисна стаття?

Раді, що допомогли вам. Підпишіться на електронну розсилку новин з питань звітності. Ми не турбуватимемо вас частіше, ніж раз на 2 тижні.

Напишіть нам чому так сталося. Ми спробуємо вам допомогти.

  • Категорії новин
  • Останні новини
  • Будьте в курсі