Виправлення помилок у декларації з податку на додану вартість

Автор: Катерина Проскура,

д. е. н., проф. кафедри аудиту КНЕУ ім. В. Гетьмана,

директор департаменту аудиту та супутніх аудиту послуг,

ТОВ «АК «П.С.П.Аудит», сертифікований аудитор, судовий експерт

 

Питання самостійного виправлення помилок у раніше поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість є надзвичайно популярними і часто досить складними в обліковій практиці. Саме дослідженню таких питань присвячено цю статтю.

Загальний порядок виправлення помилок у податкових деклараціях (розрахунках) визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з нормами цієї статті виправлення помилки є обов’язком платника податків, а не його правом. Самостійно виправити помилку в податковій декларації (розрахунку) платник може за загальним правилом двома способами:

  • через поточну декларацію;
  • шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Стосовно виправлення помилок у декларації з податку на додану вартість, виправлення помилки через поточну декларацію є технічно неможливим, для цього застосовується окрема форма – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому звертаємо увагу, що уточнюючий розрахунок або податкова декларація задля уточнення показників попередніх декларацій подається за формою, чинною на момент виправлення помилки, навіть якщо в періоді допущення помилки розрахунок був зовсім іншим, декларація була іншою і поточна форма не містить усіх необхідних рядків для виправлення (як це може бути, наприклад, з податком на прибуток підприємств). У такому випадку до уточнюючої декларації (розрахунку) можна додати супровідний лист, у якому містяться пояснення суті виправлень та особливостей заповнення окремих рядків.

Порядок складання податкової декларації з податку на додану вартість та її чинна на сьогодні форма, а також перелік і форми додатків до неї й Уточнюючий розрахунок визначено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (далі – наказ № 21). При цьому таблична частина Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – Уточнюючий розрахунок) має такий вигляд (табл. 1).

Таблиця 1

Фрагмент Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок

Відповідно до Наказу № 21 податкова декларація з ПДВ має 9 додатків, які заповнює платник за наявності відповідних показників, що підлягають розкриттю в додатках. Додатки є невід’ємною частиною податкової декларації, а їх неподання до контролюючого органу прирівнюється до неподання декларації. Таким чином, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких мають додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку потрібно додавати відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Стосовно порядку заповнення наведеної в табл. 1 форми Уточнюючого розрахунку під час виправлення допущених помилок: у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносили зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього Уточнюючого розрахунку, який подавали до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 Уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядків 18 чи 20.2, Уточнюючий розрахунок потрібно подавати за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 Уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий Уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядків 18 чи 20.2, Уточнюючий розрахунок слід подавати за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядків 18 чи 20.2.

Щодо виправлення помилок, допущених у додатках до податкової декларації, то таке виправлення не можна здійснити за тими самими принципами, що й у самій декларації, оскільки в них немає аналогічних граф 4 – 6, у яких показують дані декларації, що підлягають виправленню, Уточнюючого розрахунку та різницю (суму помилки). Згідно з роз’ясненнями, що містяться в ЗІР (розділ 101.20 ресурсу), до розрахунку в разі заповнення даних у відповідних рядках додаються відповідні додатки з позначкою “уточнюючий”. При цьому в додатках відображаються вартісні показники на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком. Ці показники мають відповідати показникам із графи 6 Уточнюючого розрахунку. Якщо графу 6 Уточнюючого розрахунку у відповідних рядках, до яких мають додаватися додатки, не заповнено, додатки до таких рядків Уточнюючого розрахунку подавати не потрібно.

Строк подання податкової декларації з податку на додану вартість становить 20 днів після закінчення звітного місяця (у разі застосування платником місячного звітного періоду для розрахунку і сплати податку). Якщо помилку в поданій податковій декларації виявлено до закінчення кінцевого терміну подання декларації – Уточнюючий розрахунок не потрібен, помилку виправляють шляхом подання звітної нової податкової декларації. При цьому звертаємо увагу, що звітних нових декларацій платник може подавати скільки завгодно, поки не сплине останній термін подання такої декларації.

Не може бути виправлено помилку в раніше поданій податковій декларації шляхом подання Уточнюючого розрахунку під час проведення документальних планових і позапланових перевірок за відповідний період щодо цього податку (збору).

Крім того, слід мати на увазі, що подання Уточнюючого розрахунку до податкової декларації за період, який закритий податковою перевіркою, є підставою для проведення позапланової податкової перевірки за цим податком на підставі ст. 78 ПКУ.

Виявлена помилка в податковій декларації може бути пов’язана як із заниженням, так і завищенням суми податку до сплати. Виправлення такої помилки може не мати впливу на суму податкового зобов’язання, що сплачується, або тягнути за собою в разі необхідності нарахування штрафних санкцій і пені, передбачених нормами ПКУ.

Якщо помилка призвела до заниження зобов’язань, то під час подання Уточнюючого розрахунку потрібно нараховувати й сплачувати фінансові санкції. Розмір штрафу в разі самостійного виправлення помилки через подання Уточнюючого розрахунку становить 3 % від суми донарахованих податкових зобов’язань (абз. 4 п. 50.1 ПКУ).

Щодо нарахування пені, то в разі самостійного виправлення помилки вона нараховується тільки у випадку, якщо минуло 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань (пп. 129.1.3 ПКУ). На суми грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) під час самостійного виправлення помилки нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день. Важливо враховувати, що в разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.Докладно щодо видів відповідальності платника в різних випадках самостійного виправлення помилки викладено в табл. 2.

Таблиця 2 Види та розміри відповідальності, що застосовується до платника в разі самостійного виправлення помилок у ПДВ-декларації

 

Спосіб виправленняДопустимі терміни застосування способу виправленняВідповідальністьСтроки сплати зобов’язань
Звітна нова деклараціяДо закінчення граничного терміну подання деклараціїШтрафні санкції не нараховуютьсяУ строки, передбачені для сплати податку (для ПДВ – 30 днів після закінчення звітного місяця)
Уточнюючий розрахунокДо закінчення терміну позовної давності (1095 календарних днів)Штраф 3 % від суми недоплати та пеня*Донараховане зобов’язання підлягає сплаті до подання Уточнюючого розрахунку

 

Додатково звертаємо увагу на те, що не потребують подання Уточнюючого розрахунку коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту, пов’язані із внесенням виправлень до податкових накладних, наприклад, у разі внесення змін до податкової накладної у зв’язку з поверненням товару, зміною номенклатури, зміною вартості раніше поставлених (оплачених) товарів/послуг, виправлення інших помилок або внесення необхідних змін. Наприклад, коли постачальник здійснює перерахунок податкових зобов’язань і податкового кредиту в разі будь-якої зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, у разі їх повернення або повернення попередньої оплати, то тут має місце подія звітного періоду, яка не є помилкою попереднього періоду і відображається в податковій декларації перспективно із заповненням Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Додаток 1). Також не вважаються помилкою і відображаються в податковій декларації з ПДВ звітного періоду коригування у випадках нарахування податкових зобов’язань на суму раніше визнаного податкового кредиту за товари, роботи, послуги, що в подальшому використовуються не в господарській діяльності або в не оподатковуваних ПДВ операціях, а також під час пропорційного розподілу ПДВ у випадках, коли платник здійснює одночасно оподатковувані та не оподатковувані ПДВ операції (п. 198.5 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПКУ).

Крім того, є часові обмеження для виправлення помилок, допущених у попередніх періодах, встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 21. Зокрема, не можна подати Уточнюючий розрахунок у випадку, коли минув строк давності, оскільки на виправлення помилки (тобто подання Уточнюючого розрахунку) поширюється загальний строк давності (1095 днів), установлений п. 102.1 ПКУ.

Згідно з п. 102.1 ПКУ помилки, допущені в деклараціях з ПДВ попередніх періодів, можна виправити не пізніше 1095 дня, що настає за останнім днем:

  • граничного строку подання податкової декларації, у якій було допущено помилку (якщо декларацію було подано вчасно);
  • фактичного її подання (якщо декларацію було подано пізніше встановленого строку).

Отже, у загальному випадку розрахунок строку давності розпочинається з дати, що настає за граничним строком подання податкової декларації. При цьому звертаємо увагу на такий нюанс: якщо, наприклад, помилкову декларацію з ПДВ за травень 2018 року подано 15.06.2018 (граничний строк подання – 20.06.2018), то 1095 днів починають відліковуватися з 21.06.2018, а не з 16.06.2018. Таким чином, помилки, виявлені після закінчення такого строку, виправленню не підлягають.

 

Шановні користувачі! Ви можете безкоштовно скористатися демодоступом до сервісу Liga:REPORT, щоб на власні очі побачити весь спектр можливостей для бухгалтерів.

Бажаєте придбати наш сервіс? Встигніть до 15 вересня, та отримайте акційну знижку – 40%

Liga:REPORT – #легкозвітність для кожного

Корисна стаття?

Раді, що допомогли вам. Підпишіться на електронну розсилку новин з питань звітності. Ми не турбуватимемо вас частіше, ніж раз на 2 тижні.

Напишіть нам чому так сталося. Ми спробуємо вам допомогти.